Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 195/1700/15-к
провадження № 51-9237км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В. К.,
суддів Лагнюка М. М., Макаровець А. М.,
за участю:
секретаря судового
засідання Кононської І. Є.,
прокурора Ковальчука О. С.,
засудженої ОСОБА_1,
захисника Стадниченка В. Ю. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2018 року у кримінальному провадженні №12015040590000650 щодо
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бурханівка Снігурівського району Миколаївської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнаної винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 05 липня 2018 року апеляційні скарги прокурора Шкуро Є. В. та обвинуваченої ОСОБА_1 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 - без змін.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за вчинення злочину за наступних обставин.
Так, 09 листопада 2015 року приблизно о 21:00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 , підійшла до ліжка, біля якого на підлозі лежала потерпіла ОСОБА_2, та, взявши дерев`яний стілець, діючи умисно та протиправно, нанесла ним не менше п`яти ударів в область голови, не менше одного удару в область тулубу та не менше п`яти ударів в область верхніх та нижніх кінцівок потерпілій ОСОБА_2, заподіявши останній тілесні ушкодження, які відносяться до легкого та середнього ступеня тяжкості, та тяжкі тілесні ушкодження, що потягли настання смерті потерпілої на місці скоєння злочину.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок м`якості, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, судами безпідставно не визнано обтяжуючою покарання обставиною - вчинення злочину відносно особи похилого віку, залишено поза увагою доводи апеляційної скарги про те, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винної та є м`яким. Крім того, прокурор вказує на те, що місцевий суд при застосуванні положень ч. 5 ст. 72 КК України не послався на редакцію закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIIІ.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Засуджена ОСОБА_1 та її захисник Стадниченко В. Ю. заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора та просили залишити її без задоволення.
Прокурор Ковальчук О. С. вважав касаційну скаргу обґрунтованою, просив її задовольнити та скасувати ухвалу апеляційного суду.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і правильність кваліфікації її дій у касаційній скарзі прокурора не оспорюються.
Твердження прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_1 судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м`якості, є необґрунтованими.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.