Постанова
Іменем України
04 червня 2019 року
м. Київ
справа № 759/3444/16-к
провадження № 51-9461 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Слинька С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Бацури О. О.,
прокурора Піх Ю. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100080000330, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Мала Білозерка Васильківського району Запорізької області та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого вироком Васильківського районного суду Запорізької області від 17 березня 2005 року за ч. 2 ст. 121, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 153 КК України на 7 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вироком вирішено питання речових доказів у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, 13 січня 2016 року, близько 01.35 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, поблизу кафе " Чемодан ", яке розташоване по вул. Краснова, 17, в м. Києві, під час словесного конфлікту з ОСОБА_2, який переріс у бійку, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, завдав один удар невстановленим досудовим слідством гострим предметом в область шиї ОСОБА_2, внаслідок чого потерпілому було заподіяно, крім іншого, тяжке тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани шиї зліва, що відноситься до категорії тяжких, за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2018 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості. Стверджує, що з огляду на всі наявні в кримінальному провадженні дані про особу засудженого ОСОБА_1 обрана міра покарання судом є м`якою. Зазначає, що суд апеляційної інстанції при залишенні апеляційної скарги прокурора без задоволення, в якій він не погоджувався з призначеним ОСОБА_1 покаранням, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином всіх її доводів та обґрунтованих відповідей на них не дав.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала подану касаційну скаргу та вважала, що є підстави для її задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зіст. 438 КПКУкраїни підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 1 ст. 121 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Прокурор, не погоджуючись з призначеним ОСОБА_1 покаранням вважає, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, зокрема, і за його апеляційною скаргою, в якій він наводив аналогічні доводи про це, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив їх.