Постанова
іменем України
04 червня 2019 року
м. Київ
справа № 418/585/17
провадження № 51-9934ск 18
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного кримінального суду:
головуючого - Лагнюка М.М.,
суддів: Маринича В.К. та Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Трепільченко О.В.,
прокурора Гаврилюка С.М.,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 11 вересня 2018 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130490000196 від 25 серпня 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Міловського районного суду Луганської області від 30 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджений за частиною 1 статті 296 КК до покарання у виді обмеження волі строком на 4 роки, що за правилами частини 1 статті 72 КК відповідає покаранню у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Відповідно до частини 1 статті 71 КК шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2017 року ОСОБА_1 за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 5 місяців 5 днів.
Ухвалено початок відбуття покарання обчислювати з 30 травня 2018 року.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 11 вересня 2018 року залишено незмінним вирок Міловського районного суду Луганської області від 30 травня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_1
Постановлено обчислювати строк відбування покарання з дня набрання вироку законної сили, а саме з 11 вересня 2018 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
З касаційної скарги засудженого вбачається, що він не погоджується з ухвалою апеляційного суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вважає, що не зараховано у строк покарання його попереднє ув`язнення на підставі частини 5 статті 72 КК, яке він відбував у якості запобіжного заходу до ухвалення рішень, а саме з 04 червня по 28 липня 2015 та з 04 травня по 18 липня 2017 року.
Звертає увагу на те, що не було підстав для призначення нового покарання за ті ж дії, за які він вже був покараний. Також вказує про порушення його права на участь під час апеляційного розгляду та те, що йому не було призначено захисника.
Крім того, зі строку покарання підлягало виключенню покарання, призначене вироком від 3 серпня 2016 року за частиною 1 статті 296 КК, оскільки у вироку апеляційного суду від 18 липня 2017 року не зазначено, що робити з незаконно придбаними державою грошима у розмірі 8500 грн.
Також засуджений вважає, що апеляційний суд врахував обставини, які не були предметом розгляду суду першої інстанції, натомість не витребував документи з лікарні щодо тілесних ушкоджень, призначене покарання у виді позбавлення волі не передбачено диспозицією частини 1 статті 296 КК.
Засуджений стверджує, що судом визнано виплаченим штраф, а тому на його думку покарання є відбуте, проте вказано на його скасування. Тобто засуджений вважає, що за злочин суд може покарати двічі і без повернення незаконно отриманих грошей.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Водночас ухвала апеляційного суду підлягає зміні в порядку, визначеному у частині 2 статті 433 КПК.
Мотиви Суду
Згідно з 5 статті 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" від 26 листопада 2015 року(що діяла на час вчинення кримінального правопорушення у цьому провадженні), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув`язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження та вказується у касаційній скарзі, ОСОБА_1 перебував під вартою та в призначений районним судом він доставлявся в судове засідання за дорученням суду.