Постанова
Іменем України
03 червня 2019 року
м. Київ
справа № 394/344/17
провадження № 61-43728св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кочубій",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кочубій" на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2018 року у складі судді
Запорожець О. М. та постанову апеляційного суду Кіровоградської області
від 24 липня 2018 року у складі колегії суддів: Письменного О. А.,
Єгорової С. М., Чельник О. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кочубій" (далі - ТОВ "Агрофірма "Кочубій") про визнання додаткового договору до договору оренди землі недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 5,06 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області. 20 грудня 2005 року між ним та ТОВ "Агрофірма "Кочубій" було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстровано у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06 березня 2006 року за № 270. У 2016 році, по закінченню договору оренди землі, він звернувся до відповідача з усною заявою про самостійний обробіток земельної ділянки, на що отримав копію додаткового договору № 1
від 29 серпня 2007 року до договору оренди землі № 270 від 20 грудня
2005 року, відповідно до якого продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки на 15 років. Однак, вказаний договір він не підписував та про його існування не знав, при цьому в ньому міститься підпис іншої особи зроблений від його імені без наслідування його підпису. Про існування даного договору дізнався лише у 2016 році.
ОСОБА_1 просив визнати додатковий договір до договору оренди землі недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області
від 05 березня 2018 року у задоволенні заяви ТОВ "Агрофірма "Кочубій" про застосування строків позовної давності відмовлено.
Позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним додатковий договір № 1 від 29 серпня 2007 року до договору оренди землі № 270 від 06 квітня 2006 року укладений між
ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Кочубій" в особі директора ОСОБА_2 терміном на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Кочубій" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1 280,00 грн.
Стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Кочубій" на користь ОСОБА_1 понесенні витрати по оплаті судово-почеркознавчої експертизи в сумі 3 714,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов про визнання недійсним додаткового договору послався на те, що додатковий договір до договору оренди землі був укладений відповідачем самостійно без згоди орендодавця, який не підписував даний договір, а тому порушено право на вільне володіння, розпорядження, користування земельною ділянкою. Щодо строку позовної давності суд у рішенні послався на те, що позивач не знав про існування додаткового договору, оскільки відповідачем даний договір було укладено одноособово, а дізнався про нього лише після закінчення строку дії договору оренди від 20 грудня 2005 року, тобто в кінці 2016 року.
Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 24 липня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Кочубій" залишено без задоволення.
Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області
від 05 березня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Кочубій", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
31 серпня 2018 року ТОВ "Агрофірма "Кочубій" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області
від 24 липня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди безпідставно відмовили товариству в застосування строку позовної давності, оскільки, на його думку позивачу було відомо про наявність оспорюваного договору з часу його укладання. Крім того, позивач отримував орендну плату, що, на думку заявника, свідчить про його обізнаність щодо існування спірного додаткового договору. Окрім того, заявник зазначає, що рішення судів фактично ґрунтується лише на одному доказі, а саме на висновку судово-почеркознавчої експертизи, при цьому результати проведеної експертизи не є однозначними та повними, а отже можуть ставитись під сумнів.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року поновлено ТОВ "Агрофірма "Кочубій" строк на касаційне оскарження рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2018 року та постанови апеляційного суду Кіровоградської області від 24 липня 2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Новоархангельського районного суду Кіровоградської області.
Зупинено виконання Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2018 року та постанови апеляційного суду Кіровоградської області від 24 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами:
Позивач є власником земельної ділянки площею 5,06 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, право на власності позивача посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 .
20 грудня 2005 року між сторонами укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років. Цей договір зареєстровано Кіровоградською регіональною філією ДП "Центр ДЗК" 6 березня 2006 року
№ 270.
29 серпня 2007 року від імені позивача був укладений додатковий договір № 1 до договору оренди землі № 270 від 20 грудня 2005 року з ТОВ "Агрофірма "Кочубій", який зареєстровано у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" при Державному Агентстві земельних ресурсів України 06 вересня 2007 року за № 228.
Згідно висновку № 436/437/17-27 судово-почеркознавчої експертизи
від 01 грудня 2017 року, яка проведена Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, підпис від імені ОСОБА_1 у додатковому договорі № 1
від 29 серпня 2007 року до договору оренди землі № 270 від 20 грудня
2005 року виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою без наслідування його підпису, але з деяким наслідуванням скорописного почерку ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права:
За правилами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.