Постанова
Іменем України
03 червня 2019 року
м. Київ
справа № 635/4742/16-ц
провадження № 61-45668св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Височанська селищна рада Харківського району Харківської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2018 рокуу складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Колтунової А. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У червні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що позивачі є спадкоємцями ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, якому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 належала земельна ділянка площею 0,1312 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_2 з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку.
На підставі заяв про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_4, які надійшли від його доньки ОСОБА_1, яка на момент смерті батька була непрацездатною у зв`язку з досягненням пенсійного віку, а тому мала право на обов`язкову частину у спадщині, та онука ОСОБА_2 ., приватним нотаріусом Гаражою Н. П. відкрито спадкову справу та 04 червня 2015 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/40 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 - свідоцтво на спадщину за заповітом на
9/40 частин зазначеного будинку.
Оформити спадщину на вищевказану земельну ділянку позивачам не вдалося. Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину у зв`язку з виправленням в державному акті площі земельної ділянки та рекомендовано звернутися до суду.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили визнати за ними право власності на земельну ділянку площею 0,1312 кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 1/4 частину за
ОСОБА_1 та 3/4 частин - за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 жовтня
2016 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,1312 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частини земельної ділянки площею 0,1312 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду мотивовано тим, що померлий ОСОБА_4 правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку. Позивач ОСОБА_1 на момент смерті спадкодавця була непрацездатною, оскільки досягла пенсійного віку, а тому відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України має право на обов`язкову частку у спадщині, яка складає 1/4 частину спадкового майна. ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом, а тому із врахуванням обов`язкової частини у спадщині, на яку претендує
ОСОБА_1 , його частина у спадщині складає 3/4 частин спірної земельної ділянки.
Ухвалою Харківського районного суду харківської області від 31 січня
2018 року у задоволенні заяви Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області
від 18 жовтня 2016 року відмовлено.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 жовтня
2016 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції порушується права та інтереси ОСОБА_3 Апеляційний суд не має процесуальних повноважень залучати до участі у справі співвідповідача.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2018 року та залишити в силі рішення Харківського районного суду Харківської області
від 18 жовтня 2016 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до спадкового майна, а тому рішення місцевого суду її права та інтереси не зачіпаються.
Апеляційний суд безпідставно поновив ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження.
Доводи інших учасників справи:
07 грудня 2018 року ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Харківського районного суду Харківської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи судом апеляційної інстанції:
ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку площею 0,1312 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Височанської селищної ради народних депутатів № 599 від 10 грудня