Постанова
Іменем України
03 червня 2019 року
м. Київ
справа № 206/2210/17
провадження № 61-40316св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач 1 - ОСОБА_1,
відповідач 1 - ОСОБА_2,
позивач 2 - ОСОБА_2,
відповідачі 2: ОСОБА_1, ОСОБА_3,
позивач 3 - ОСОБА_2,
відповідач 3 - ОСОБА_1,
тертя особа за позовними вимогами 3- Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2017 року у складі судді Сухорукова А. О. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 рокуу складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод шляхом вселення до житлового приміщення.
Позовні вимоги ОСОБА_1, з урахуванням уточнень, мотивовані тим, що згідно свідоцтва про право власності на житло видане Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради 09 жовтня 2007 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності його матері ОСОБА_4 та йому. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після її смерті ОСОБА_2 почав чинити йому перешкоди у користуванні квартирою.
Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 23 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним з дати видання та скасовано розпорядження органу приватизації № 7/397-07
від 09 жовтня 2017 року. Визнано недійсним з дати видання та скасовано свідоцтво про право власності на житло, видане Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради 09 жовтня 2007 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_1 На дане рішення було подано апеляційну скаргу, та питання по даній справі ще не вирішено. У квартирі АДРЕСА_1 він зареєстрований та має право користування даним житлом. На сьогодні відповідач змінив замки на вхідних дверях та позивач не має ніякої змоги потрапити до належного йому житла.
ОСОБА_1 просив усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням, шляхом вселення його до квартири АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати.
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням із зняттям з реєстраційного обліку.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що згідно ордера
№ 7245 від 25 липня 1974 року, що виданий Виконавчим комітетом Придніпровської міської ради працюючих по рішенню завкома ПДГРЕС
від 18 липня 1974 року № 69 його матері ОСОБА_5 надано право на зайняття зі своєю сім`єю двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09 жовтня
2007 року, що видане Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради на підставі розпорядження від 09 жовтня
2007 року № 7/397-07, квартира АДРЕСА_1, належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 23 лютого 2017 року по справі
№ 206/3254/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2017 року, визнано недійсним з дати видання та скасовано розпорядження органу приватизації № 7/397-07
від 09 жовтня 2007 року, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на житло, видане Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради 09 жовтня 2007 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_1 В даній квартирі зареєстрований, але не проживає з початку 2012 року його брат ОСОБА_1 та зареєстрована з
06 червня 2016 року, але не проживає з моменту своєї реєстрації ОСОБА_3 . Заочним рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 29 липня 2016 року по справі № 206/3329/15-ц
ОСОБА_1 було визнано, за позовом їхньої померлої матері, таким, що втратив право користування квартирою, однак ОСОБА_1 після рішення суду знову прописався в зазначену квартиру.
ОСОБА_2 просив визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою
АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку за цією адресою. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн.
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1, третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права користування житловою квартирою.
Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що він з 09 червня 1998 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою постійно проживав з 1974 року на підставі ордера. Лише при розгляді цієї справи дізнався, що був знятий з реєстраційного обліку в 2002 році у зв`язку з відбуванням покарання. З часу вселення постійно проживає і користується. Як член сім`ї, користується квартирою, бере участь у витратах пов`язаних з оплатою комунальних послуг за користування нею та виконує та виконує інші зобов`язання, що випливають із договору найму житлового приміщення, також дані факти встановлені як рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 23 лютого 2017 року по справі № 206/3254/16-ц, так і ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня
2017 року. Всупереч його бажання зареєструвати своє місце проживання в цій квартирі, його брат ОСОБА_1, який зареєстрований в цій квартирі, заперечує проти реєстрації та визнання за ним права користування квартирою. Всі комунальні платежі за зареєстрованих осіб здійснюються тільки ним, таким чином вважає, що проживає в даній квартирі законно.
ОСОБА_2 просив визнати за ним право користування житловою квартирою АДРЕСА_4 . Стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська
від 29 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод шляхом вселення до житлового приміщення задоволено.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 . Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням із зняттям з реєстраційного обліку відмолено.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права користування житловою квартирою задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право користування житловою квартирою АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, місцевий суд виходив із того, що ОСОБА_1 зареєстрований та має право користуватися спірним житлом за адресою: АДРЕСА_2 .
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням із зняттям з реєстраційного обліку, місцевий суд виходив із того, що суду не було надано належних доказів, що ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 не проживали в спірній квартирі за власної ініціативи з поважних причин.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним право користування житловою квартирою, суд першої інстанції також прийшов до висновку, що він постійно проживає і користується спірною квартирою та сплачує всі комунальні платежі, а тому має право на користування спірною квартирою.
Додатковим рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06 лютого 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 640,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 640,00 грн.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська
від 29 листопада 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
07 листопада 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області
від 06 червня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій надали неналежну оцінку квитанціям по оплаті житлово-комунальних послуг та показам свідків, у зв`язку з чим прийняли необґрунтовані судові рішення.
ОСОБА_1 не надано доказів того, що ОСОБА_2 чинив перешкоди у користуванні квартирою.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року поновлено
ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня
2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Самарського районного суду міста Дніпропетровська.