Постанова
Іменем України
03 червня 2019 року
м. Київ
справа № 643/4918/16-ц
провадження № 61-41705св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2017 року у складі судді Короткого І. П. та постанову апеляційного суду Харківської області від 13 червня 2018 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б.,
Бурлака І. В., Кіся П. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування за заповітом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3, який є рідним братом відповідача. За життя ОСОБА_3 складено два заповіти від 07 червня 2013 року та від 15 листопада 2014 року на користь відповідача.
Відповідач скористалася тяжкою хворобою спадкодавця і за надання йому допомоги у лікуванні, внаслідок такого шантажу та психологічного тиску, спонукала скласти заповіти на своє ім`я, внаслідок чого вплинула на вільне його волевиявлення у своїх корисливих інтересах, і позбавила позивача законної спадщини. ОСОБА_3 05 листопада 2014 року, перебуваючи у лікарні бажав змінити перший заповіт від 07 червня 2013 року на користь позивача, однак не зміг цього зробити, з огляду на те, що відповідач утримувала у себе його документи, у тому числі паспорт.
Другий заповіт від 15 листопада 2014 року був складений її хворим батьком за викликом приватного нотаріуса відповідачем, при цьому батько у зв`язку з хворобою його не читав та не підписував, що на думку позивача свідчить про незаконний вплив з боку відповідача на волевиявлення батька.
ОСОБА_1 посилаючись на частину другу статті 1224 ЦК України просила:
усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за заповітом, посвідченим 07 червня 2013 року державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Теленковою І. В., зареєстрований в реєстрі за № 1-376;
усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за заповітом, посвідченим 15 листопада 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лантьєвою В. В., зареєстрований в реєстрі за № 4004.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 08 листопада
2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано недоведеністю заявлених позовних вимог.
Постановою апеляційного суду харківської області від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 08 листопада
2017 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
31 липня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Московського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 13 червня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не перевірили обставин справи, не ознайомилися з доказами наявними в матеріалах справи, внаслідок чого було прийнято неправильні судові рішення.
Доводи інших учасників справи:
18 вересня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
07 травня 2019 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду пояснення до відзиву на касаційну скаргу.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2018 року поновлено ОСОБА_1строк на касаційне оскарження рішення Московського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2017 року та постанови апеляційного суду Харківської області від 13 червня 2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Московського районного суду міста Харкова.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, врахувавши аргументи, наведені у поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.