ПОСТАНОВА
Іменем України
06 червня 2019 року
Київ
справа №352/807/15-а
адміністративне провадження №К/9901/14817/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Старокривотульської сільської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 у складі колегії суддів: Обрізка І.М., Левицької Н.Г., Сапіги В.П. у справі №352/807/15-а за позовом ОСОБА_1 до Старокривотульської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати незаконними дії голови Старокривотульської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області стосовно відмови в погодженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати голову Старокривотульської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області винести на розгляд сесії заяву позивача за затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказав, що на підставі рішення Старокривотульської сільської ради від 30.11.1993 та 26.10.2009 ОСОБА_3, матері позивача, безоплатно передано земельну ділянку площею 0,49 га: для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та 0,24 га - для ведення особистого селянського господарства. На підставі рішень ради ПП "Прикарпатський земельний центр" виготовлено технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та 19.12.2012 позивач, діючи по довіреності від ОСОБА_3, подав її на затвердження до органу місцевого самоврядування. Однак, сільський голова Старокривотульської сільської ради, діючи всупереч вимог закону не передав документи на розгляд сесії ради, а надав формальну відписку про відмову в погодження технічної документації. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла і позивач є спадкоємцем останньої, тому вважає, що протиправні дії сільського голови Старокривотульської сільської ради порушують його права.
Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року скасовано постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2015 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Старокривотульської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області по не розгляду питання погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Старокривотульську сільську раду Тисменицького району Івано-Франківської області розглянути питання погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .
В решті вимог відмовлено.
В касаційній скарзі Старокривотульська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року та залишити в силі постанову Тисменецького районного суду у від 31 серпня 2015 року.
В обґрунтування касаційної скарги вказує, що апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог та задовольнив вимоги, які не були заявлені до суду. Також скаржник зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 взагалі не зверталися до сесії Старокривотульської сільської ради із заявою про затвердження технічної документації на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки, згідно заяви від 19.12.2012 ОСОБА_3, яку остання подала голові ради, заявник просила голову сільради та землевпорядника підписати технічну документацію та завірити її печаткою ради. Натомість, в заяві від 19.12.2012 не було прохання затвердити технічну документацію.
В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в її задоволенні у повному обсязі та залишити в силі постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рішення Старокривотульської сільської ради від 30.11.1993 "Про приватизацію земельних ділянок" сільська рада вирішила передати ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,49 га: для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства 0,24 га.
Згідно рішення Старокривотульської сільської ради від 26.10.2009 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" вирішено надати ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, що розташована по АДРЕСА_2 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,24 га в АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішень ради від 30.11.1993 та 26.10.2009 ПП "Прикарпатський земельний центр" виготовлено технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_3
Як вбачається із кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,25 га та 0,24 га план не погоджено із суміжним землекористувачем ОСОБА_2 та не погоджено начальником управління Держкомзему в Тисменицькому районі, головним архітектором району, сільським головою ОСОБА_4 та землевпорядником.
Згідно акту встановлення та узгодження в натурі зовнішніх меж земельної ділянки площею 0,25 га та 0,24 га від 12.10.2012 відсутній підпис суміжного землекористувача ОСОБА_2, сільського голови ОСОБА_4 та землевпорядника.
19.12.2012 ОСОБА_3 подала голові Старокривотульської сільської ради ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою і заяву в якій просила голову сільської ради та землевпорядника підписати технічну документацію та завірити її печаткою ради.
Листом від 28.12.2012 № 199 сільський голова повідомив ОСОБА_3 про відмову у підписі технічної документації, оскільки земельною комісією сільської ради встановлено факт самозахоплення земельної ділянки суміжника ОСОБА_2, а обміри земельної ділянки ОСОБА_3 проводилися без присутності представника сільської ради та сусідів.
Судом першої інстанції вказано, що як вбачається з актів від 29.06.2012, 19.10.2012, 11.06.2013 та 22.04.2014 земельна комісія Старокривотульської сільської ради рекомендувала ОСОБА_3 в добровільному порядку повернути ОСОБА_2 захоплену частину суміжної земельної ділянки і встановити огорожу по межі, що була встановлена в 1961 року та/або вирішити спір у судовому порядку.
Судом першої інстанції також встановлено, що згідно топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проведеної ПП "Західземпроект" вбачається, що площа накладення суміжних земельних ділянок становить 0,0118 га.
Не погоджуючись з відмовою у підписі технічної документації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник не надали суду доказів того, що він, відповідно до порядку встановленого Законом та інших нормативно-правових актів, звертався до органу місцевого самоврядування із заявою про погодження технічної документації із землеустрою та видачі документів, що посвідчують право на земельну ділянку та її затвердженні на сесії ради.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що стороною позивача подано до Старокривотульської сільської ради технічну документацію із землеустрою разом з заявою, однак рішення по ній не прийнято у встановлені для цього строки та всупереч встановленому порядку, головою ради листом відмовлено в її затвердженні. Також апеляційним судом вказано, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є належним позивачем у спірних правовідносинах, так як згідно свідоцтва про право на спадщину є законним володільцем домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.