1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



05 червня 2019 року



м. Київ

справа №806/3602/15

адміністративне провадження №К/9901/13834/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,



розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року (суддя Гурін Д.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року (колегія у складі суддів: Капустинський М.М., Мацький Є.М., Шидловський В.Б.)

у справі №806/3602/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.



І. РУХ СПРАВИ



1. В серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га для ведення індивідуального садівництва у власність на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га для ведення індивідуального садівництва у власність на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11.03.2015 з урахуванням обставин викладених у рішенні суду.

2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 позов задоволено.

3. 18.01.2016 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, прийняти нову про відмову в позові, а справу розглядати без участі представника відповідача.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 відкрив касаційне провадження у справі.

5. 13.04.2016 позивач подав до суду заперечення на касаційну скаргу. Просить залишити судові рішення без змін, а справу розглядати за участю сторін.



ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



6. ОСОБА_1 подав до Головного управління Держземагентства у Житомирській області заяву про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. До заяви були додані: викопіювання з кадастрової карти, викопіювання з оновлення планово-картографічних матеріалів земель Оліївської сільської ради, рішення Оліївської сільської ради від 27.01.2015 "Про розгляд заяв щодо надання погодження на надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", список громадян, яким рекомендовано звернутись із заявою до Головного управління Держземагентства у Житомирській області, копія довідки про участь у вирішенні завдань АТО, копію паспорта та ідентифікаційного коду..

7. Листом Головного управління Держземагентства у Житомирській області №19-6-0.21-5158/2-15 від 27.03.2015 громадянину ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

8. Підставою для відмови стало те, що запитувана земельна ділянка прилягає до водного об`єкту і розташована у прибережній захисній смузі, а тому надання її у користування не відноситься до компетенції Головного управління Держземагентства у Житомирській області.

9. Згідно з висновками технічного звіту на предмет встановлення меж земельної ділянки прибережної захисної смуги та визначення крутизни схилу на ній, розташованої між землями гаражів ГО "Крошня" та ставом на території Оліївської сільської ради, земельна ділянка біля гаражів ГО "Крошня", що запитується громадянами, учасниками АТО, розташована за межами 50 метрової прибережної захисної смуги. Нахил поверхні у межах прибережної захисної смуги та на ділянці заявленій до відведення до трьох градусів. Категорія земель визначена як землі сільськогосподарського призначення.



ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН



10. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до викопіювання з кадастрової карти (плану) з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки та викопіювання з оновлення планово-картографічних матеріалів земель Оліївської сільської ради Житомирського району чітко видно, що бажана земельна ділянка знаходиться на відстані більше ніж 50 метрів захисної смуги ставу і не може належати до земель водного фонду.

11. Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі, а тому відповідач не має компетенції щодо надання цієї земельної ділянки у користування або власність.



ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким повністю погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що матеріалами справи, а саме технічним звітом на предмет встановлення меж земельної ділянки прибережної захисної смуги та визначення крутизни схилу на ній, розташованої між землями гаражів ГО "Крошня" та ставом на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, підтверджено, що земельна ділянка біля гаражів ГО "Крошня", що запитується громадянами, учасниками АТО, розташована за межами 50-ти метрової прибережної захисної смуги і відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

13. З урахуванням наведеного суди дійшли висновку, що відповідач неправомірно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення з правом передачі у власність земельної ділянки для ведення садівництва ОСОБА_1 . з підстав відсутності компетенції для надання такого дозволу.



V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ



14. Відповідач у касаційній скарзі покликається на наступні аргументи:

а) відповідно до п. 3 ст. 60 ЗК України встановленню прибережної захисної смуги передує розроблення проекту землеустрою. Тобто, визначення відстані та градусу крутизни схилу передбачено винятково на підставі проекту землеустрою та винятково в літні місяці. Технічна документація, на яку посилається позивач, виготовлена в листопаді 2015 року, що виключає можливість здійснення вимірів, які повинні здійснюватись у період низької водності;

б) такого виду документації у сфері землеустрою як технічний звіт взагалі не існує, тому наданий позивачем технічний звіт не може братись до уваги як доказ;

в) на час подання касаційної скарги відповідачеві стало відомо, що третьою особою межі прибережної смуги ставу у с. Оліївка було встановлено та вона становить 100 м від водойми.

15. У запереченнях на касаційну скаргу позивач стверджує, що суди повністю з`ясували всі обставини справи, які мають значення, правильно застосували норми права Відповідно до ст. 198 ЗК України межі земель водного фонду необхідно встановити кадастровою зйомкою. Кадастрова зйомка виконана сертифікованим інженером, яка підтверджує, що бажана земельна ділянка знаходиться на відстані більше ніж 50 метрів захисної смуги ставу, а тому ніяк не може належати до земель водного фонду. Відповідач не надав жодних доказів, що на земельній ділянці кут нахилу більше 3 градусів. Кадастрова зйомка є однією з технічних складових документації із землеустрою.


................
Перейти до повного тексту