ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №0870/8011/12
адміністративне провадження №К/9901/26887/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
за участю секретаря Горбатюка В.С.
представника позивача - Ємельянової О.О.
представника відповідача - ОСОБА_1 .
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт"
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2016 (суддя Нестеренко Л.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 (судді Богданенко І.Ю., Уханенко С.А., Дадим Ю.М.)
у справі № 0870/8011/12 (СН/808/22/16)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт"
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт" (далі - позивач, ТОВ "Авто Граніт") звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Вільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило суд визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.08.2012 № 0000461504 та № 0000471504.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2015 року, позовні вимоги задоволено.
Постановою Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року заяву Вільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області задоволено частково. Скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2015 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення Верховного Суду України мотивовано тим, що у справі, яка розглядається, містяться відомості, що ОСОБА_2 засновник та директор ТОВ "Бренд Строй" (контрагента ТОВ "АвтоГраніт") заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ "Бренд Строй", зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а засновник та директор ТОВБВП "Строитель плюс" притягнутий до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво, належна перевірка та встановлення таких обставин має істотне значення для правильного вирішення спору, в зв`язку з чим Верховний Суд України був позбавлений можливості постановити рішення у справі.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки таким фактичним даним.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що підставою для здійснення податкової перевірки стала постанова слідчого в рамках кримінального провадження. В той же час положення пункту 58.4 статті 58 та 86.9 статті 86 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин містили імперативну заборону прийняття податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесенням постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Крім того, позивач в касаційній скарзі посилається на позицію Європейського суду з прав людини у справах "Компанія "Вестберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" та "Федорченко та Лозенко проти України", "Інтерсплав проти України" відповідно до якої платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентами. Суди першої та апеляційної інстанції в своїх рішеннях посилалися виключно на норми права без належного обґрунтування відхилення доводів позивача. Крім того, судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012080060000003 від 10.12.2012, у зв`язку з відсутністю в діяннях службових осіб ТОВ "Авто Граніт" складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Позивач в судовому засіданні доводи та вимоги касаційної скарги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Вільнянською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, на підставі наказу від 23 липня 2012 року № 287 та відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з будівельно-виробничим підприємством "Строитель-плюс", товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд Строй" за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 02 серпня 2012 року № 316/22/30567739.
Перевіркою встановлено порушення частини 1 статті 203, статей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, а саме вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, здійснених по ланцюгу постачання від будівельно-виробничого підприємства "Строитель плюс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Строй"; підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету за перевіряємий період на суму 2 471 855, 63 грн; підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на прибуток за перевіряємий період на суму 2 188 441,81 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 17 серпня 2012 року №0000461504, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3 543 949,00 грн., в тому числі 2 471 857,00 грн. за основним платежем та 1 072 092,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000471504, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 3 126 002,51 грн., в тому числі 2 188 442,00 грн. за основним платежем та 937 560,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Як слідує з акту перевірки від 02 серпня 2012 року № 316/22/30567739, підставами для визначення позивачу зазначених податкових зобов`язань слугували висновки перевіряючого про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам із БВП "Строитель-Плюс" та ТОВ "Бренд Строй". На переконання податкового органу, господарські операції із зазначеними контрагентами не мають мети реального настання правових наслідків обумовлених змістом правочинів.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з тих мотивів, що засновника та директора ТОВ БВП "Строитель плюс", вироком Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2013 року визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), оскільки він використовував реквізити, банківські рахунки та печатки створених та придбаних підприємств, у тому числі ТОВ БВП "Строитель плюс", з метою прикриття незаконної діяльності та пособництва посадовим особам ряду підприємств. ОСОБА_2 - засновник і директор ТОВ "Бренд Строй", заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів. Відтак, позивачем не доведений факт реальності господарських операцій з БВП "Строитель-Плюс"" та ТОВ "Бренд Строй".
Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх передчасними та такими, що зроблені без повного дослідження доказів та фактичних обставин справи.
В касаційній скарзі позивач зазначає, що підставою для здійснення податкової перевірки на підставі наказу від 31.05.2012 № 204, за наслідками якої складено акт від 20.06.2012 № 245/22/30567739, стала постанова слідчого в рамках кримінального провадження. І вже за наслідками заперечень на вказаний акт перевірки податковим органом призначено перевірку в порядку підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.