ПОСТАНОВА
Іменем України
06 червня 2019 року
Київ
справа №826/25102/15
адміністративне провадження №К/9901/43321/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2017 у складі судді Качура І.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 у складі колегії суддів: Саприкіної І.В., Безименної Н.В., Кучми А.Ю. у справі №826/25102/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірними дії фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. про:
визнання неправомірними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо визнання договору банківського вкладу №001-20700-160215 "Delta Premier" від 16.02.2015 р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачкою нікчемним;
визнання неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування ПАТ "Дельта Банк" щодо визнання договору банківського вкладу №001-20700-160215 "Delta Premier" від 16.02.2015 р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 нікчемним;
визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо невнесення інформації про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду;
зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" внести інформацію про позивачку до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду;
зобов`язання Виконавчої дирекції Фонду гарантування затвердити загальний реєстр вкладників ПАТ "Дельта Банк" для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, до якого буде внесено інформацію про ОСОБА_1, як вкладника за договором банківського вкладу №001-20700-160215 "Delta Premier" від 16.02.2015 р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачкою.
Постановою Окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, позов задоволено частково:
визнано неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу №001-20700-160215 ("Депозит Delta Premier") від 16.02.2015 р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачкою;
визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу №001-20700-160215 від 16.02.2015 р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, та застосування наслідків нікчемності, оформлене наказом від 16.09.2015 р. № 813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" (із змінами згідно наказу від 22.09.2015 р. №836);
зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування відповідно до договору банківського вкладу №001-20700-160215 від 16.02.2015 р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачкою в межах гарантованої суми відшкодування;
у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 16.02.2015 р. між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу №001-20700-160215 "Delta Premier", за яким позивачка розмістила у банку вклад у сумі 10 000,00 доларів США, датою повернення вкладу є 17.05.2015 р.
16.02.2015 дня на рахунок ОСОБА_1 перераховано кошти у сумі 10 000, 00 доларів США від ОСОБА_2, що підтверджується платіжним дорученням № 45937203.
02.03.2015 р. Правлінням НБУ прийнято постанову № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних".
Цього ж дня виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 51, яким запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "Дельта Банк".
03.03.2015 р. на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) опубліковано оголошення про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк".
02.09.2015 р. Правлінням НБУ прийнято постанову № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк"".
16.09.2015 р. № 813 наказом Уповноваженої особи Фонду визнано нікчемним договір, укладений між позивачкою та банком на підставі того, що договір було складено з метою надання ОСОБА_1 переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.
18.09.2015 р. позивачка звернулася до Фонду гарантування із заявою, якою просила повідомити чи включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
02.10.2015 р. рішенням виконавчої дирекції Фонду № 181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року.
05.10.2015 р. на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) опубліковано оголошення про те, що із 08.10.2015 р. Фонд розпочинає виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк".
07.10.2015 р. Фонд повідомив, що для отримання коштів вкладники ПАТ "Дельта Банк" з 08.10.2015 р. по 18.11.2015 р. включно можуть звертатися до установ банк-агентів Фонду: АТ "Ощадбанк", АТ "Укрексімбанк", АБ "Укргазбанк".
23.09.2015 р. повідомленням №8821/3438 позивачку повідомлено про нікчемність договору, укладеного між нею та ПАТ "Дельта Банк".
Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту нікчемності укладеного позивачем із банком правочину. Наголошено на тому, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо власником.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: