ПОСТАНОВА
Іменем України
06 червня 2019 року
Київ
справа №826/24736/15
адміністративне провадження №К/9901/44455/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Бабенка К.А., Кузьменка В.В., Степанюка А.Г. від 13.06.2017 у справі №826/24736/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Відповідача щодо визнання нікчемним Договору №002-09511-130215 банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Позивачем, оформлене наказом від 16.09.2015 року №813;
- зобов`язати Відповідача надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про включення Позивача до Переліку вкладників АТ "Дельта Банк" відповідно до Договору №002-09511-130215 банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 року, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2016 року у позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2016 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 року №002-09511-130215, укладеного між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", оформлене Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" від 16 вересня 2015 року №813.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі Договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 року № 002-09511-130215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як Банком, та Позивачем, як Вкладником, укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у гривнях від 13 лютого 2015 року №002-09511-130215, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.13), та відповідно до п.п. 1.2., 1.3., 1.4. та 1.6. якого сума Вкладу складає 190000,00 (сто дев`яносто тисяч гривень 00 копійок); Вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6. цього Договору, та по 27 лютого 2015 року включно; процентна ставка на суму Вкладу становить 13 (тринадцять) процентів річних, надалі - "Процентна ставка"; Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2, надалі - Рахунок.
На зазначений вкладний (депозитний) рахунок Позивача ОСОБА_2 перераховано кошти у сумі 190000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 45865151 від 13 лютого 2015 року та Випискою по угоді 002-09511-130215 від 13.02.2015, копії яких також наявні в матеріалах справи.
Постановою Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" №150 від 02 березня 2015 року, зокрема віднесено зазначений банк до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" №51 від 02 березня 2015 року, зокрема запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці - з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року.
А Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" №71 від 08 квітня 2015 року (а.с.69), зокрема внесено зміни до Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", виклавши пункт 2 цього Рішення у такій редакції: " 2. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" від 03 серпня 2015 року №147 (а.с.70), зокрема продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" по 02 жовтня 2015 року включно.
Постановою Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" №664 від 02 жовтня 2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ "Дельта Банк".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора Банку" №181 від 02 жовтня 2015 року (а.с.72) розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (надалі - АТ "Дельта Банк") з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно; призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені Законом, зокрема статтями 37, 38, 47-51 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Повідомленням про нікчемність правочину Відповідача від 23 вересня 2015 року (за вих. №8821/1609), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 16), повідомлено Позивача про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) №002-09511-130215 від 13 лютого 2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та нею, згідно з п. 7 частини третьої ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту нікчемності укладеного позивачем із банком правочину. Наголошено на тому, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо власником. Крім того зазначено, що додатковою угодою №1 до договору банківського вкладу передбачено можливість зарахування коштів на депозитний рахунок саме з рахунку іншої фізичної особи.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: