ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 червня 2019 року
Київ
справа №814/2764/16
адміністративне провадження №К/9901/38618/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Біоносенка В.В. від 11.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Семенюк Г.В, Потапчук В.О., Шеметенко Л.П. від 12.09.2017 у справі №814/2764/16 за позовом Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до Приватного малого підприємства "Адісем" про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція у Миколаївській області (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до приватного малого підприємства "Адісем" (надалі по тексту - відповідач), в якому просила зобов`язати відповідача припинити дії, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю) уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Миколаївської області в порядку здійснення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує на помилковість висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що жодним законом не уповноважено позивача на звернення до суду з вимогами про зобов`язання суб`єкта приватного права припинити дії, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю) в порядку здійснення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Відзиву на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.
У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.11.15 наказом Мінекономрозвитку України №1553 "Про затвердження плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік" затверджені плани перевірок, в яких окрім іншого передбачена перевірка ПМП "Адісем".
09.08.16 Державною екологічною інспекцію у Миколаївській області направлено на адресу ПМП "Адісем" повідомлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
11.08.16 Державною екологічною інспекцію у Миколаївській області видано наказ №62 "Про проведення планових перевірок у вересні 2016 року", відповідно до якого, окрім іншого, заплановано проведення перевірки ПМП "Адісем".
19.08.16 ПМП "Адісем" повідомило на адресу позивача, запланована перевірка суперечить мораторію встановленому п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", тому без дозволу Кабінету Міністрів України співробітники інспекції до проведення перевірки допущені не будуть.
Протягом серпня-вересня 2016 Державна екологічна інспекція у Миколаївській області та ПМП "Адісем" вели з цього приводу листування, під час якого ПМП "Адісем" неодноразово висловив свою позицію про відсутність правових підстав для проведення перевірки.
26.09.16 Державна екологічна інспекція у Миколаївській області складено Акт про відмову в проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що жодним законом не уповноважено позивача на звернення до суду з вимогами про зобов`язання суб`єкта приватного права припинити дії, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю) в порядку здійснення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 2 КАС у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За п. 8 ч. 1 статті 3 КАС позивачем вважається особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Згідно із ч. 3 статті 6 цього Кодексу суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Положеннями пункту 3 Положення передбачено, що основними завданнями Держекоінспекції є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповітного фонду за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів, транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.
Для виконання покладених на неї завдань Держекоінспекція має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати їх за результатами обов`язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах (пункт 6 Положення).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю), одним з яких й є Держекоінспеція, в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: <…>; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); <…>; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.