ПОСТАНОВА
Іменем України
06 червня 2019 року
Київ
справа №808/44/17
адміністративне провадження №К/9901/42522/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2017 у складі судді Стрельнікової Н.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 у складі колегії суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А. у справі №808/44/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач з урахуванням уточнень просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 року (в тому числі додатки до нього) в частині визнання нікчемним договору №009-07577-240215 банківського вкладу (депозиту) від 24.02.2015 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" та застосування наслідків нікчемності правочину (договору);
- зобов`язати відповідача сформувати і надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у вигляді додаткової інформації про вкладників стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, у який включити позивача за договором №009-07577-240215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 24.02.2015 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 24.02.2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладений Договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" в доларах США №009-07577-240215, предметом якого є розміщення вкладником в банку суми вкладу в 5500 доларів США на строк по 23 серпня 2015 року включно з моменту зарахування вкладу на рахунок. Пунктом 1.8 вказаного Договору було передбачено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 (пункт 1.6 Договору).
Згідно з укладеною між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" додатковою угодою № 1 від 24.02.2015 року до договору №009-07577-240215 від 24.02.2015 сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: "зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору не застосовуються (а.с. 7).
24.02.2015 року на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_2 було зараховано переказ коштів від ОСОБА_3 в сумі 5500 доларів США, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46392952 від 24.02.2015 року.
Згідно постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 03.03.2015 року до 02.06.2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" Кадирова Владислава Вікторовича. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 року № 71 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" по 02.09.2015 року (включно), а рішенням від 03.08.2015 року № 147 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" по 02.10.2015 року включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято Рішення №181 від 02.10.2015 року згідно із яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ Дельта Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Вікторовича строком на шість місяців з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено повідомлення про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.
Наказом Уповноваженої особи Фонду №813 від 16.09.2015 року визнано нікчемним договір №009-07577-240215 від 24.02.2015 року та вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів за п.7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно виписки про рух коштів від 06.07.2016 року по рахунку НОМЕР_2 залишок коштів складає 0,00 доларів США у зв`язку з застосуванням наслідків нікчемності правочину згідно наказу №813 від 16.09.2015 року за операцією від 24.02.2015 року, кошти повернуто на рахунок ОСОБА_3 .
Позивач не погодилася із наказом Уповноваженої особи Фонду № 813 від 16.09.2015 року про визнання нікчемним договору №009-07577-240215 від 24.02.2015 року, діями відповідача щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з чим звернулася до суду.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту нікчемності укладеного позивачем із банком правочину. Наголошено на тому, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо власником. Крім того зазначено, що додатковою угодою №1 до договору банківського вкладу передбачено можливість зарахування коштів на депозитний рахунок саме з рахунку іншої фізичної особи.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;