ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/158/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Банк "Траст" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Кухарєва Володимира Валентиновича,
представник позивача - не з`явився,
відповідач - фізична особа-підприємець Долинний Руслан Анатолійович,
представник відповідача - Долинний Р.А . (паспорт НОМЕР_1 ); Гусак А.М ., адвокат (договір від 22.03.2019 № 22/03, ордер від 05.04.2019 № 432822, свідоцтво від 27.11.2008 № 3518),
розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Долинного Руслана Анатолійовича
на рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2018 (головуючий суддя Дроздова С.С.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2018 (головуючий Дармін М.О., судді: Іванов О.Г. і Антонік С.Г.)
у справі № 908/158/18
за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Траст" (далі - Банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Кухарєва Володимира Валентиновича (далі - Уповноважена особа)
до фізичної особи-підприємця Долинного Руслана Анатолійовича (далі - Підприємець)
про визнання договору недійсним та застосування наслідків його недійсності.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Банк звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Підприємця про визнання недійсним договору доручення від 16.06.2016 (далі - Договір) та застосування наслідків його недійсності у вигляді стягнення з Підприємця на користь Банку грошових коштів у сумі 743 902,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами службового розслідування обставин укладення Договору було встановлено його невідповідність нормам чинного законодавства України, оскільки він вчинений без наміру створення правових наслідків.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.05.2018 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним Договір доручення та застосовано наслідки недійсності Договору шляхом стягнення з Підприємця на користь Банку грошових коштів у сумі 743 902,00 грн.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що оспорюваний правочин вчинений з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків, а відтак підлягає визнанню недійсним на підставі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2018 рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2018 скасовано в частині визнання недійсним Договору та в скасованій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у цій частині. У решті рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2018 залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що нікчемність Договору прямо встановлено спеціальним законом, а тому визнання його недійсним не вимагається. У решті суд апеляційної інстанції погодився з доводами, викладеними у рішенні суду першої інстанції.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Підприємець звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Касаційна скарга (з врахуванням додаткових пояснень) обґрунтована тим, що:
- судами проігнорована позиція Підприємця щодо незаконності наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.06.2017 № 143-ЛТ, чим порушено принцип змагальності господарського судочинства;
- твердження про нікчемність правочину є безпідставним та таким, що не відповідають вимогам Закону, оскільки Договір містить усі істотні умови і був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним;
- на практиці Договір є договором з лідогенерації, що передбачає надання Підприємцем послуг з трансформації придбаного ним інтернет-трафіку в клієнтів, зацікавлених у придбанні банківських продуктів;
- підписання актів, які є первинними документами в розумінні абзацу одинадцятого статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та здійснення оплати по них також свідчить і про: наявність ділової мети Банку та Підприємця; реальність і фактичність здійснення господарської операції сторонами Договору.
Банк подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення Підприємця та його представника, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 16.06.2016 Банком (Довіритель) та Підприємцем (Повірений) був укладений Договір.
Відповідно до розділу 1 Договору його предметом є виконання Повіреним доручення Довірителя щодо залучення фізичних осіб (Клієнти) для отримання кредитів у Банку. Результатом наданих Повіреним послуг, відповідно до Договору, є надання Банком кредитів Клієнтам.
Довіритель у межах Договору доручає Повіреному здійснювати такі дії:
- надавати Клієнту консультаційні послуги щодо умов оформлення та отримання ним кредиту в Банку;
- надавати Клієнту консультації щодо заповнення заяви-анкети та інших необхідних документів для отримання ним кредиту в Банку;
- передавати Довірителю заяву-анкету Клієнта форми, встановленої Довірителем, що містить інформацію про персональні данні Клієнта та інші необхідні документи для отримання Клієнтом кредиту в Банку, які є підставою для визначення Банком можливості надання кредиту такому Клієнту;
- розповсюджувати інформаційні матеріали Довірителя.
Основна мета Договору - це збільшення Довірителем обсягів та можливостей надання банківських послуг фізичним особам у вигляді їх кредитування на споживчі цілі, з використанням діючих програм Довірителя та надання інших послуг через мережу власних відділень Довірителя.
Повірений діє від імені Довірителя на підставі цього договору. Повірений самостійно визначає відповідальних осіб, які діють від його імені на виконання цього договору, надає їм відповідні повноваження та несе відповідальність за їх дії.
Сторони Договору самостійно визначають відповідальних осіб, які безпосередньо узгоджують, організовують, супроводжують, забезпечують права та контролюють виконання взаємних обов`язків сторін Договору, надають їм відповідні повноваження та несуть відповідальність за їх дії.
Довіритель сплачує Повіреному комісійну винагороду за надані ним послуги згідно з пунктом 1.2 Договору за звітний період (календарний місяць), розмір якої визначається відповідно до умов розділу 3 та додатку № 3 до Договору, який є його невід`ємною частиною.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє протягом 1 (одного) року.
Відповідно до пункту 7.2 Договору якщо до моменту закінчення строку дії цього договору будь-яка із сторін не отримала письмового повідомлення іншої сторони про бажання припинити дію Договору і сторони продовжують виконувати його умови, то цей договір вважається продовженим на термін, зазначений в пункті 7.1 Договору. При цьому допускається неодноразове продовження його дії.
19.08.2016 Банком та Підприємцем була укладена додаткова угода № 1 до Договору.
30.09.2016 в.о. голови Правління Кошеленко К.В. та Підприємцем підписано акт № 1 про надання та отримання послуг за період з 16.06.2016 по 30.06.2016, яким нарахована сума компенсаційної винагороди за звітній період 5 805,20 грн.
Відповідно до звіту про виконання доручень № 1 за період з 16.06.2016 по 30.06.2016 винагорода Підприємця становить 5 805,20 грн.
30.09.2016 в.о. голови Правління Кошеленко К.В. та Підприємцем підписано акт № 2 про надання та отримання послуг за період з 01.07.2016 по 31.07.2016, яким нарахована сума компенсаційної винагороди за звітній період 8 096,80 грн.
Згідно із звітом про виконання доручень № 2 за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 винагорода Підприємця становить 8 096,80 грн.
28.10.2016 в.о. голови Правління Кошеленко К.В. та Підприємцем підписано акт № 1 про надання та отримання послуг за період з 01.08.2016 по 31.08.2016, яким нарахована сума компенсаційної винагороди за звітній період 230 000,00 грн.
14.11.2016 в.о. голови Правління Кошеленко К.В. та Підприємцем підписано акт № 2 про надання та отримання послуг за період з 01.09.2016 по 30.09.2016, яким нарахована сума компенсаційної винагороди за звітній період 205 000,00 грн.
14.10.2016 в.о. голови Правління Кошеленко К.В. та Підприємцем підписано акт № 2 про надання та отримання послуг за період з 01.10.2016 по 31.10.2016, яким нарахована сума компенсаційної винагороди за звітній період 295 000,00 грн.
15.11.2016 Банк перерахував Підприємцю за меморіальними ордерами; № 115204 - 295 000,00 грн.; № 115202 - 230 000,00 грн.; № 115203 - 205 000,00 грн.
Надходження коштів підтверджується Випискою по особовому рахунку за період з 15.11.2016 по 15.11.2016.
27.12.2016 Уповноваженою особою видано наказ № 51, яким продовжено термін роботи комісії з перевірки договорів до 04.01.2017.
28.12.2016 Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 559-рп "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку".
30.12.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі наказу № 559-рп від 29.12.2016 прийнято рішення № 3085 "Про початок процедури ліквідації Банку" та делегування повноважень ліквідатора Банку.
30.12.2016 наказом № 01-ЛТ "Про припинення тимчасової адміністрації" з 30.12.2016 припинено тимчасову адміністрацію.
30.12.2016 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на підставі рішення від 30.12.2016 № 3085 видано наказ № 480 "Про початок процедури ліквідації Банку", пунктом 4 якого призначено Уповноважену особу.
04.01.2017 наказом № 27-ЛТ продовжено строки перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності.
06.02.2017 наказом № 69-ЛТ продовжено строки перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності.
01.06.2017 наказом № 338-к Філоненка С.В. призначено директором Департаменту безпеки, комплаєнсу і охорони з 01.06.2017 по 30.06.2017.
08.06.2017 директором Департаменту безпеки, комплаєнсу і охорони Філоненко С.В. складено висновок матеріалів службової перевірки щодо визнання нікчемним Договору, укладеного Банком та Підприємцем.
13.06.2017 комісією з перевірки договорів складено акт перевірки, проведеної на виконання наказів Уповноваженої особи від 07.12.2016 № 31, від 06.02.2017 № 69-ЛТ та відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зазначено про виявлення ознак нікчемності у низці правочинів (договорів), що були здійснені між Банком та юридичними особами - клієнтами банку, та рекомендовано запропонувати Уповноваженій особі визнати нікчемними такі правочини (договори), зокрема і Договір, на підставі пункту 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
15.06.2017 наказом Уповноваженої особи від 15.06.2017 № 143-ЛТ, зокрема, визнано нікчемним Договір.
15.06.2017 на адресу Підприємця направлено повідомлення про визнання нікчемним Договору.
Судами встановлено, що умови Договору не містять даних щодо електронної адреси Банку, на яку мали надсилатися на узгодження звіти про виконання доручень за звітний період, передбачених умовами Договору.
Зміст Договору взагалі не передбачає можливості отримання Банком результатів діяльності Повіреного у вигляді заяв-анкет Клієнта встановленої форми Довірителем та інших необхідних документів для отримання Кредиту у Банку, а також не визначає порядок укладання Повіреним від імені Довірителя договорів з Клієнтами, які відповідають інтересам Банку, тобто Договір спрямований виключно на прийняття Банком на себе зобов`язання з перерахування коштів в об`ємах, визначених у додатку № 2 "Акти про надання та отримання послуг", без встановлення обов`язку контрагента (Повіреного) щодо вчинення відповідних дій, а тому є нікчемним в силу спеціального закону - пункту 2 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
19.08.2016 сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої щомісячно до 15 числа Довіритель та Повірений обмінюються реєстрами наданих валідних контактів за попередній місяць за допомогою електронних засобів (електронної пошти), за результатами звіряння складається акт про надання та отримання послуг відповідно до форми № 2 до Договору.
Пунктом 1 додаткової угоди сторони узгодили, що ця додаткова угода доповнює предмет Договору Повіреному на збирання та передачу електронними засобами Довірителю контактної інформації фізичних осіб (Клієнти), що виявили зацікавленість в отриманні інформації про послуги Банку, зокрема отримання кредитів та платіжних карток із встановленим кредитним лімітом. Результатом надання такої послуги є отримання контактної інформації, а саме номеру мобільного телефону Клієнта, а також підтверджена зацікавленість Клієнта під час спілкування з працівником Довірителя за вказаним номером мобільного телефону (Валідний контакт).
Тобто вказаними положеннями додаткової угоди сторони Договору збільшили обсяг послуг, які мали надаватися Повіреним Банку, при цьому обсяг послуг, які мали надаватися Підприємцем відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3, 2.4.1, 2.4.4, 2.4.5, розділу 4 Договору, залишився незмінним.
Водночас у додатковій угоді від 19.08.2016 № 1 не вказано електронну пошту Банку для надсилання валідних контактів та відповідного їх реєстру.
Як зазначено у висновках матеріалів службової перевірки щодо визнання нікчемним Договору, укладеного Банком та Підприємцем, при здійснені перевірки електронної скриньки директору Департаменту маркетингу Ярошенко П.В., який безпосередньо контролював виконання умов Договору документи, які підтверджують факт залучення клієнтів Підприємцем на отримання кредитів, та безпосередньо надання кредитів залученим Клієнтам Банку відсутні.
Аналіз актів приймання-передачі: від 30.09.2016 № 1 про надання та отримання послуг за період з 16.06.2016 по 30.06.2016; від 30.09.2016 № 2 про надання та отримання послуг за період з 01.07.2016 по 31.07.2016; від 28.10.2016 № 1 про надання та отримання послуг за період з 01.08.2016 по 31.08.2016; від 14.11.2016 № 2 про надання та отримання послуг за період з 01.09.2016 по 30.09.2016; від 14.10.2016 № 3 про надання та отримання послуг за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 дає підстави для висновку, що вони не містять посилань на кількість переданих Повіреним Довірителю даних потенційних Клієнтів Банку та укладених від імені Банку кредитних договорів, а мають лише посилання на розмір винагороди.
Наявні в матеріалах справи звіт про виконання доручень № 1 за період з 16.06.2016 по 30.06.2016 та звіт про виконання доручень № 2 за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 були відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством" (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.