ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/437/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО",
представник позивача - Супрун О.В., адвокат (дов. від15.03.2019 № 120),
відповідач - Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,
представник відповідача - не з`явився,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний Банк України,
представник третьої особи - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО"
на рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2018 (суддя Гридасов Ю.В.)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2018 (головуючий суддя - Богацька Н.С., судді: Колоколов С.І., Принцевська Н.М.)
у справі № 923/437/18
за позовом публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (далі - Банк)
до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний Банк України,
про визнання недійсним рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Банк звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Відділення про визнання недійсним рішення від 12.04.2018 № 3-р/к зі справи № 7/2-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.05.2018 зі справи № 923/437/18 залучено до участі у справі Національний Банк України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.09.2018 у справі № 923/437/18, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові акти попередніх інстанцій мотивовані відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Банк, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Так, згідно з доводами Банку, викладеними у касаційній скарзі:
- суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин положення частини першої статті 60 та статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність";
- судами у вирішенні спору не враховано те, що Відділення запитувало у Банку інформацію, яка не може бути надана останнім у силу приписів статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність"; Відділенням протиправно встановлено Банку строк для надання інформації; Банк не мав правових підстав для надання запитуваної Відділенням інформації, у зв`язку з чим його відмова була правомірною;
- існує виключна правова проблема, яка полягає у відсутності у Банку правової визначеності при застосуванні положень статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", оскільки, якщо Банк діє у повній відповідності з нормами зазначеного Закону, то це, на думку органів Антимонопольного комітету України, вважається порушенням Закону України "Про захист економічної конкуренції" та призводить до застосування до Банку штрафних санкцій.
Відділення у письмовому запереченні на касаційну скаргу просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові акти попередніх інстанцій - залишити без змін, зазначаючи, зокрема, про те, що рішення та постанова прийняті з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для справи.
У касаційній скарзі Банку міститься клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що, на думку Банку, дана справа містить виключну правову проблему, і її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Касаційний господарський суд не вбачає у справі № 923/437/18 виключної правової проблеми, наявність якої, в силу приписів частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання Банку слід відмовити.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представника Банку, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що Рішенням АМК:
- визнано, що Банк вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Відділенню на вимогу голови Відділення від 22.01.2018 № 2-25/60 у встановлений ним строк;
- за вчинене порушення на Банк накладено штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Рішення АМК мотивовано, зокрема, такими фактичними даними:
- Відділенням на адресу Банку направлено вимогу від 22.01.2018 № 2-25/60 за підписом в.о. голови Відділення, за змістом якої Відділення повідомляло, що ним розглядається справа від 15.09.2017 № 41/2-17 щодо наявності в діях товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод залізобетонних і електротехнічних виробів" та товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Авангард" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Під час розгляду справи Відділенням встановлено, що Новомосковським відділом Банку як обслуговуючим банком видано товариству з обмеженою відповідальністю "Союз - Авангард" довідку про відсутність заборгованості по кредитах. У зв`язку з наведеним та на підставі статей 17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", частини третьої статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", пунктів 3, 8 та 9 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, яке затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України 23.02.2001 № 2-р Банку запропоновано у семиденний термін з дня отримання вимоги надати Відділенню таку інформацію та копії документів:
1) копії заяв та доданих до них документів, які товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Авангард" (далі - Замовник) подавало до Банку з метою отримання довідки (довідки про відсутність заборгованості по кредитах);
2) копії конвертів, в яких товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Авангард" подавало заяву та додані до неї документи до Банку для отримання зазначеної вище довідки. Якщо заяви та додані до них документи були подані Банку представниками Замовника особисто, надати відомості про цих представників (П .І. Б ., посада тощо) та копії підтверджуючих документів;
3) копії зразків (шаблонів, форм тощо) для написання заяв для отримання довідок, які Банк надавав суб`єктам господарювання у період часу з 01.01.2015 по 31.12.2016;
4) копії документів, які засвідчують отримання представниками Замовника зазначеної вище довідки;
5) копії документів (квитанції, інші фінансові та бухгалтерські документи), які засвідчують оплату Замовником за отримання зазначеної вище довідки (за наявності);
- вимога Відділення отримана Банком 25.01.2018;
- на вимогу Відділення Банк листом вих. від 08.02.2018 № 33-514 повідомив про неможливість надання витребуваної інформації у відповідності до приписів статей 60, 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і зазначив про те, що на запит органів Антимонопольного комітету України можливе надання інформації, що містять банківську таємницю, виключно стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
- неподання Банком інформації на вимогу Відділення створило останньому перешкоди у здійснення передбачених законодавством повноважень, зокрема, у розгляді справи від 15.09.2017 № 41/2-17 та збирання доказів у ній.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:
- 21.02.2018 розпорядженням адміністративної колегії Відділення розпочато розгляд справи № 7/2-18 за ознаками вчинення Банком порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме неподання інформації Відділенню у встановленим ним строк;
- 01.03.2018 товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Авангард" було надано згоду Банку на розкриття останнім банківської таємниці;
- 07.03.2018 Банк листом № 406-БТ на підставі згоди Товариства надав Відділенню документи та інформацію, яка становить банківську таємницю. Одночасно Банк просив закрити розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у зв`язку з відсутністю в діях Банку ознак порушення.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
У відповідності до пункту 1 частини третьої статті 7 названого Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Згідно з пунктами 5 та 12 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, зокрема, що:
- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом;