Постанова
іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 523/7652/18
провадження № 51-10452 км 18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Голубицького С.С., Григорʼєвої І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Дехтярук О.К.,
захисника Бєжанової А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
Островської Л.Л. в інтересах ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду
м. Одеси від 12 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за
№ 12018160490002336, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Краснодара Російської Федерації, жительки в
АДРЕСА_1 ), зареєстрованої в цьому ж АДРЕСА_2, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
12 червня 2018 року Суворовський районний суд м. Одеси затвердив угоду про примирення, укладену 30 травня 2018 року між підозрюваною ОСОБА_1
в присутності її законного представника та захисника, а також представником потерпілого ТОВ "РУШ" ОСОБА_5.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 і
ч. 1 ст. 185 КК та призначив їй покарання у виді штрафу в розмірі
50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Зазначений вирок суду першої інстанції в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 оскаржено ОСОБА_2
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 12 червня 2018 року, повернуто апелянту з посиланням на те, що він відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК не має права подавати апеляційну скаргу на вирок.
Вимоги касаційної скарги
У касаційній скарзі захисник Островська Л.Л. в інтересах ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 12 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2018 року і призначити новий розгляд. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд першої інстанції неправомірно затвердив угоду про примирення між неповнолітньою ОСОБА_1 та представником потерпілого ТОВ "РУШ" ОСОБА_5. Стверджує, що на досудовому слідстві законним представником ОСОБА_1 було призначено ОСОБА_3, яка не є родичкою неповнолітньої. Матір неповнолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_4 за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 липня 2012 року позбавлено батьківських прав, а тому єдиним законним представником неповнолітньої є її батько - ОСОБА_2 . З огляду на викладене захисник вважає, що угоду про примирення було затверджено за відсутності законного представника
ОСОБА_1 , і на її укладення ОСОБА_2 своєї згоди не давав, оскільки навіть не знав про факт притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, чим було грубо порушено право останньої на захист. Також зазначає про те, що під час досудового слідства не було встановлено розміру завданої матеріальної шкоди, у зв`язку з чим не надано правильної правової оцінки діянню, яке вчинила
ОСОБА_1 , і не встановлено, чи це було адміністративне чи кримінальне правопорушення.
Крім того, захисник посилається на невідповідність ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. 412 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК). Вважає, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу
ОСОБА_2 та не надавши строку для усунення недоліків, порушив норми КПК і його право на оскарження судового рішення, що стосується інтересів неповнолітньої ОСОБА_1 .
Позиції учасників судового провадження
Захисник Бєжанова А.В. підтримала подану в інтересах неповнолітньої
ОСОБА_1 касаційну скаргу та просила її задовольнити.
У судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу адвоката
Островської Л.Л. обґрунтованою і просила її задовольнити частково.
Мотиви Суду
Згідно з приписами ст. 370 КПК ухвала апеляційного суду повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Статтею 24 КПК передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Крім норм ст. 7, ч. 6 ст. 9, частин 1 та 2 ст. 24, ч. 4 ст. 394 КПК, які гарантують доступ до правосуддя, цей основоположний принцип верховенства права також забезпечує Конституція України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 3 ст. 129).
Конституція України, яка має найвищу юридичну силу, гарантує реалізацію права на оскарження у більш широкому розумінні, ніж у главі 31 КПК, кореспондується із положеннями ст. 24 КПК й розширює коло учасників судового процесу, яким забезпечується конституційне право на оскарження судових рішень.