Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 646/2741/17
провадження № 61-13048св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлаки І. В., Карімової Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Позовну заяву мотивовано тим, що 28 січня 2014 року між нею та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 132, згідно з яким вона продала відповідачеві належну їй на праві власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 за узгодженою сторонами ціною 63 944 грн, що в еквіваленті становить 8 000 дол. США. У день підписання угоди позивач отримала від відповідача 4 000 грн, що в еквіваленті становить 500 дол. США. Решту коштів у сумі 59 944 грн відповідач зобов`язався сплатити частками, а саме: до 10 серпня 2014 року - 23 979 грн, до 10 лютого 2015 року - 23 979 грн, до 10 червня 2015 року - 11 989,50 грн. За домовленістю сторін розрахунок за продану частину квартири повинен бути здійснений у сумі, не менше ніж в еквіваленті 8 000 дол. США, за офіційним курсом Національного банку України на момент повного розрахунку.
Позивач зазначила, що відповідач порушив взяті за договором зобов`язання, сплатив їй лише 59 947,50 грн, що в еквіваленті становить 2 851,14 дол. США, хоча повинен був сплатити суму в еквіваленті 7 500 дол. США. Таким чином, відповідач сплатив позивачу загальну суму в еквіваленті 3 351,14 дол. США, а не 8 000 дол. США, як це передбачено договором, тому, на думку позивача, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 111 036,63 грн, що в еквіваленті становить 4 648,86 дол. США.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором купівлі-продажу від 28 січня 2014 року частини квартири АДРЕСА_1 у сумі 111 036,63 грн, що в еквіваленті становить 4 648,86 дол. США, а також судовий збір у сумі 1 110,37 грн.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 березня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 98 310,76 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 13 червня 2016 року змінено рішення суду першої інстанції, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 109 934,84 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2017 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 березня 2016 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 13 червня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 15 червня 2015 року, а відповідно до пункту 4.7 договору купівлі-продажу від 28 січня 2014 року права на нерухоме майно, що є предметом цього договору, виникають у покупця відповідно до статті 334 ЦК України та статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з дня такої реєстрації, яка відбудеться після повного розрахунку між сторонами, про що свідчить відповідна нотаріально засвідчена заява продавця від 08 червня 2015 року, та цей договір не визнаний недійсним. За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову щодо стягнення заборгованості за вищезазначеним договором.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 17 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 119 462,14 грн. Вирішено питання про розподіл судового збору.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що за домовленістю сторін розрахунок за продану частину квартири повинен становити не менше, ніж еквівалент 8 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на момент повного розрахунку. Враховуючи, що фактично сплата відповідачем суми залишкових грошових коштів у розмірі 59 944 грн відбулась за умови збільшення курсу долара США, який визначено еквівалентом ціни договору, то з урахуванням положень статей 524, 533 ЦК України наявні правові підстави для стягнення суми, визначеної позивачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення апеляційного суду не відповідає критеріям законності і обґрунтованості. Судом першої інстанції під час нового розгляду справи враховано висновки та зауваження суду касаційної інстанції, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2017 року, у результаті чого правовідносинам, які склались між сторонами спору щодо істотних умов договору купівлі-продажу квартири, зокрема його вартості, за встановлених обставин, надана правильна правова оцінка, а саме: зобов`язання між сторонами визначено у національній валюті і це зобов`язання виконано відповідачем.
Апеляційний суд залишив поза увагою висновки суду касаційної інстанції та не навів обґрунтованих аргументів на користь того, що реєстрація права власності на частину квартиру за відповідачем не вказує на виконання ним зобов`язання, оскільки суперечить положенням договору купівлі-продажу. На порушення положень частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року апеляційний суд вдався до переоцінки доказів та встановлення обставин, які були предметом судового розгляду інших спорів за участю цих самих сторін, зазначивши при цьому про різні підстави звернення ОСОБА_1 до суду. Також апеляційний суд помилково застосував до спірних правовідносин положення статей 1046, 1047, 1050 ЦК України, які регулюють відносини за договором позики.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу позивачка до суду не надала.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У травні 2018 року цивільна справа № 646/2741/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суди встановили, що 28 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу № 132 щодо 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 2.1 договору купівлі-продажу продаж частини квартири вчиняється за узгодженою між сторонами ціною і складає 63 944 грн, що на день підписання цього договору за офіційним курсом Національного банку України становить 8 000 дол. США. Продавець отримала від покупця грошові кошти у сумі 4 000 грн на момент підписання та нотаріального посвідчення цього договору. Решту коштів у сумі 59 944 грн покупець сплачує продавцю наступним чином: до 10 серпня 2014 року - 23 979 грн, до 10 лютого 2015 року - 23 979 грн, до 10 червня 2015 року - 11 989,50 грн.