Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 597/709/15-ц
провадження № 61-21753св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну і касаційну скаргу, - ОСОБА_3,
представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2015 року у складі судді Дудяка С. В. та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 27 лютого 2018 року, у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Міщій О. Я., Ткач З. Є.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання об`єкту будівництва спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину земельної ділянки у порядку поділу майна, що перебуває у спільній сумісній власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, вартістю 924 479,00 грн, споруджений сторонами за час шлюбу і являється об`єктом спільної власності подружжя. Також на праві спільної сумісної власності подружжя сторонам належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Позивач вказала, що спірний будинок закінчений будівництвом та готовий для здачі його в експлуатацію, однак відповідач свідомо цього не робить та не виготовляє документи на власність. Рішенням Заліщицького районного суду від 25 червня 2015 року шлюб між ними розірвано, і позивач припинила спільне проживання з відповідачем в спірному будинку, а відповідач продовжує там проживати один.
ОСОБА_1 просила визнати житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, вартістю 924 479,00 гривень, об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,0770 га, кадастровий номер НОМЕР_1, нормативною грошовою оцінкою 71 887,20 грн, що розташована по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено.
Визнано об`єкт будівництва - будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, вартістю 924 479,00 гривень, об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,0770 га, кадастровий номер НОМЕР_1, нормативною грошовою оцінкою 71 887,20 грн, що розташована по АДРЕСА_1 та згідно державного акта серії НОМЕР_2, зареєстрованого та виданого 19 березня 2012 року за реєстраційним номером 612200001001046, належить ОСОБА_2
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки шлюб сторони зареєстрували у 2000 році, спірний будинок побудований у 2014 році, право власності на земельну ділянку відповідач оформив 19 березня 2012 року, а сама земельна ділянка відповідачу надавалась для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, то ця земельна ділянка та побудований на ній житловий будинок, який не введений в експлуатацію, належать сторонам на праві спільної сумісної власності і підлягають поділу між ними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 27 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діяла в інтересах особи, яка не приймала участі у справі, - ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2015 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що виходячи із презумпції спільності майна подружжя, суд першої інстанції правильно вирішив спір про поділ спільної сумісної власності. Розглянувши апеляційну скаргу по суті, суд апеляційної інстанції не встановив порушення майнових прав ОСОБА_3 при поділі майна подружжя ОСОБА_2. та ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2015 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 27 лютого 2018 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не надано належної оцінки обставинам справи, у порушення вимог статті 60 СК України судами не було встановлено походження грошових коштів, які витрачені подружжям на будівництво житлового будинку, а також не визначено наявність боргових зобов`язань. Заявник вважає, що внаслідок вирішення судом спору між подружжям у цій справі ОСОБА_3 позбавлений можливості стягнути кошти, які він передав ОСОБА_2 для будівництва спірного будинку.
Відзивів на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
17 травня 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У відповідності до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 04 лютого 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 20 грудня 2000 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Заліщицького районного управління юстиції, актовий запис № 70.
Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 25 червня 2015 року у справі № 597/654/15-ц шлюб між сторонами розірвано.
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1, цей будинок побудований у 2014 році і його вартість становить 924 479,00 грн.