ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 756/11427/15-ц
провадження № 61-30981св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року, ухвалене у складі судді Тітова М.Ю., та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 1 червня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Семенюк Т. А., Прокопчук Н. О., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"
(далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося з позовом, уточненим у подальшому, у остаточно просило звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_1
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 22 жовтня 2007 між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2621/1007/88-142, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 142 000 доларів США зі сплатою
11,9% річних на строк до 21 жовтня 2017 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (іпотекодавці) на підставі договору іпотеки № 2621/1007/88-142-Z-1 від 22 жовтня 2007 передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 68,90 кв.м, житловою площею 41,40 кв.м.
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Сведбанк" відступив ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі й за вказаним кредитним договором.
У зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, заборгованість за договором станом на 28 липня 2015 складає 638 560,21 грн, з яких заборгованість за кредитом становить 594 476,91 грн, заборгованість за процентами - 44 083,30 грн.
На підставі викладеного банк просив у рахунок погашення заборгованості за кредитом договором у розмірі 638 560,21 грн звернути стягнення на предмет іпотеки (квартиру) шляхом визнання права власності на нього за ПАТ "Дельта Банк".
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що з аналізу статей 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку" та положень договору іпотеки вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя є позасудовим способом задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 1 червня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін з посиланням на його законність та обґрунтованість.
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги
У червні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що Законом України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду. Нормами цього Закону передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому, у разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки у договорі, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що 22 жовтня 2007 між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2621/1007/88-142, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 142 000 доларів США зі сплатою 11,9% річнихна строк до 21 жовтня 2017 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (іпотекодавці) на підставі договору іпотеки
№ 2621/1007/88-142-Z-1 від 22 жовтня 2007 передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 68,90 кв.м, жилою площею 41,40 кв.м.
Відповідно до пункту 11 іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений основним зобов`язанням, позичальник не поверне іпотекодержателю суму кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або пеню або іншу заборгованість, та/або платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та цим договором, в тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов`язання (як основного боргу так і процентів за ним).
Згідно з пунктом 12 іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до пункту 12.3.1 іпотечного договору задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". При цьому вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за ціною, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності.
Якщо фактично розмір заборгованості позичальника за основним зобов`язанням менший за вартість, вказану у висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, іпотекодежатель перераховує різницю на поточний рахунок іпотекодавців протягом шестидесяти банківських днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки.
Сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України "Про іпотеку", свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень пункту 12.3 цього договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавців, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцями в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що повністю виконав основне зобов`язання.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Як правонаступника відповідача ОСОБА_2 судом залучено до участі у справі ОСОБА_1
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Сведбанк" відступив ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі й за вказаним кредитним договором.