Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 475/980/16-ц
провадження № 61-7100св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Акмечетська сільська рада Доманівського району Миколаївської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, на ухвалу Миколаївського апеляційного суду, у складі судді Прокопчук Л. М., від 11 лютого 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В., Царюк Л. М.,від 14 березня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акмечетської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви
про прийняття спадщини.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що після смерті його баби ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 6,50 га, розташованої в межах території Акмечетської сільської ради Доманівського району Миколаївської області. Діти померлої: син ОСОБА_5 (батько позивача) помер ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 20 серпня 2004 року склала заповіт на ім`я позивача, яким заповіла йому належну їй на праві власності вищезазначену земельну ділянку.
26 квітня 2016 року він звернувся до Доманівської державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадкових справ, проте нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено через пропуск строку для прийняття спадщини. Позивач вказав, що із заявою про прийняття спадщини не звернувся своєчасно, оскільки з 2000 року стан його здоров`я різко погіршився. З 2001 року він перебуває на обліку у лікаря-невропатолога в Доманівській центральній районній лікарні. Хвороба вимагала періодичного обстеження і лікування. З 2001 року він періодично проходить амбулаторне та стаціонарне лікування, проходив санаторно-курортне лікування.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини за заповітом поважними та визначити йому додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області, у складі судді Вадовської А. В., від 20 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, на які посилався позивач, а саме стан свого здоров`я, не були тими перешкодами, які б заважали йому вчасно подати заяву про прийняття спадщини.
Короткий зміст оскарженої ухвали та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 лютого 2017 року задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження заочного рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 лютого 2017 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 лютого 2017 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявником пропущено з поважних причин, а тому підлягає поновленню відповідно до положень статті 127 ЦПК України.
Постановою Миколаївського апеляційного судувід 14 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк два місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районним судом при вирішенні спору не надано належної оцінки доказам, зокрема важкому захворюванню, яке згідно міжнародної класифікації хвороб, належить до хронічного прогресуючого захворювання нервової системи, якехарактеризується ураженням головного та спинного мозку. Районним судом не враховано у сукупності визнання відповідачем заявленого позову та докази, які свідчать про об`єктивні та поважні причини неподання спадкоємцем за заповітом заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, просить скасувати ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного судувід 14 березня 2019 року та залишити в силі рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 лютого 2017 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом безпідставно поновлено заявнику строк на апеляційне оскарження рішення районного суду. Поновлення строку на апеляційне оскарження через досить тривалий час (23 місяці) суперечить вимогам чинного законодавства. Позивачем не надано жодних доказів наявності поважних причин, які б перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги. Судом апеляційної інстанції допущено до участі у справі представника позивача - ОСОБА_7 ., яка не є адвокатом.
При вирішенні спору по суті судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статей 1272 ЦК України. Судом повністю проігноровано, що ОСОБА_1 вперше звернувся до нотаріальної контори лише у квітні 2017 року, тобто через 11 років після відкриття спадщини, хоча станом на 2018 рік останній самостійно пересувався за допомогою палиці. Позивач самостійно брав участь у судових засіданнях, він не позбавлений та не обмежений у дієздатності. Наявність другої групи інвалідності (непрацездатність) не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали позивачу вчасно звернутися до нотаріальної контори.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Судом апеляційної інстанцій винесено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті бабусі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, про що свідчить копія свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 .
Померлій ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 належала земельна ділянка площею 6,50 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Акмечетської сільської ради Миколаївської області.
Зазначену земельну ділянку ОСОБА_4 20 серпня 2004 року заповіла ОСОБА_1, що підтверджено заповітом, посвідченим 20 серпня 2004 року секретарем виконкому Прибузької сільської ради Доманівського району Найденовою Н. М. та зареєстрованим за № 160.
Згідно довідки за № 54/02-14 від 13 грудня 2016 року, наданої Доманівською державною нотаріальною конторою, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.
На день смерті ОСОБА_4 проживала одна, про що свідчить довідка за № 1062 від 07 листопада 2016 року, видана Прибузькою сільською радою Доманівського району.
Постановою від 26 квітня 2016 року державного нотаріуса Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Іларінової Н. Р. позивачеві відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме в прийнятті заяви про прийняття спадщини через пропуск строку для її подачі.
На підтвердження поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на тяжкий стан здоров`я, наявність хронічного захворювання.
Позивач є інвалідом другої групи.
Згідно довідки Доманівської центральної районної лікарні від 02 листопада 2016 року ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку у лікаря невропатолога з 2001 року.
Відповідно до медичної картки ОСОБА_1 проходив лікування амбулаторно та стаціонарно у 2001, 2002, 2006, 2008, 2010, 2012, 2013, 2015 роках.
Згідно довідки Доманівської центральної районної лікарні від 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку у лікаря невропатолога із діагнозом розсіяний склероз, цереброспинальна форма.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Основним Законом України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша та друга статті 55 Конституції України). Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.