ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 766/13790/16-ц
провадження № 61-28794св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Кутурланової О. В., Майданіка В. В., Орловської Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 27 січня 2011 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом вони з відповідачем є співвласниками у рівних частках житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 900 кв.м, що надана у користування.
Посилався на те, що відповідач фактично поживає в іншому жилому приміщенні, що належить їй на праві власності, тривалий час не користується житловим будинком, не приймає участі в його утриманні, між ними існують суперечки щодо користування майном, що унеможливлює спільне користування ним. Зважаючи на те, що відповідно до висновку експертного дослідження від 14 вересня 2016 року № 70 поділ житлового будинку неможливий через незадовільний технічний стан будинку та незначну площу, при цьому вартість 1/2 частки майна становить 101 608,00 грн, які він вніс на депозитний рахунок суду, просив припинити право власності ОСОБА_3 на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1, стягнувши з нього на користь відповідача вартість належної їй частки.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 квітня 2017 року у зв`язку з відчуженням ОСОБА_3 спірного майна, останню замінено на належного відповідача ОСОБА_2 .
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 червня 2017 року, ухваленим у складі судді Прохоренко В. В., у задоволенні позову відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що проведене за замовленням позивача експертне дослідження від 14 вересня 2016 року № 70 не є належним доказом дійсної вартості житлового будинку і не враховує площу земельної ділянки, яка надана у користування і може бути передана у власність.
Також суд зазначив, що позивач не довів, що припинення права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку будинку не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членів його сімʼї.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.
Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1, стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість 1/2 частки у розмірі 101 608 грн, внесену позивачем на депозитний рахунок Херсонського міського суду Херсонської області у ТУ ДСА України в Херсонській області №10021009 згідно квитанції від 3 листопада 2016 року № 1324.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 .
Стягнено з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1 422,42 грн.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що висновки суду про неналежність доказу дійсної вартості будинку та неподання позивачем доказів того, що припинення права власності не завдасть шкоди інтересам відповідача та членів її сім`ї, є помилковими.
Пред`явивши позов до ОСОБА_2 про припинення її права на частку у спільному майні та посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що таке припинення не завдасть шкоди її інтересам та інтересам членів її сім`ї, позивач надав докази того, що відповідач ніколи не проживала у спірному будинку і фактично з сім`єю проживає і користується трикімнатною квартирою АДРЕСА_3, 1/3 частина якої належить їй на праві власності.
Апеляційний суд зазначив, що, не приймаючи до уваги наданий позивачем висновок експертного дослідження, суд першої інстанції безпідставно вказав на його неналежність та недопустимість. Цей висновок складений на час звернення до суду з позовом судовим будівельно-технічним експертом Фесун Л. А., яка згідно картки з офіційного сайту Міністерства юстиції України є атестованим експертом, діє відповідно до свідоцтва № 809, виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, висновки експертного дослідження іншими матеріалами справи не спростовані і доказів, які б свідчили, що експертне дослідження проведено з порушенням норм чинного законодавства, відповідачем не надано.
Апеляційний суд вказав, що визначена у висновку вартість 1/2 частки спірного майна вдвічі перевищує вартість, визначену у 2017 році ОСОБА_3 та ОСОБА_2 при укладенні договору дарування (59 774,50 грн) та майже дорівнює інвентаризаційній вартості всього будинку, вказаній в технічному паспорті від 14 червня 2006 року (119 549 грн), що вказує на належний захист прав відповідача при вирішенні питання про припинення права власності на частку у спірному майні та визначенні її ринкової вартості.
Крім того, зважаючи на те, що будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 900 кв.м, яка надана в користування, і при визначенні ринкової вартості експерт оцінювала всю садибу, її технічний стан та розташування у віддаленості від основних магістральних шляхів, а не лише житловий будинок та господарські споруди, на ній розташовані, апеляційний суд визнав безпідставним посилання відповідача на те, що експертом вартість визначена без урахування площі земельної ділянки, яка може бути передана у власність.
Апеляційний суд вважав доведеним, що позивач тривалий час проживав та користувався спірним майном, іншого нерухомого майна на праві власності він не має, 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 не може бути виділена в натурі, а внаслідок незначної площі будинку, конфліктів сторін та відсутності згоди спільне володіння і користування спірним майном є неможливим. З огляду на наявність у відповідача на праві власності іншого нерухомого майна, де вона з членами сім`ї фактично проживає, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що таке припинення права власності не завдасть істотної шкоди її інтересам та інтересам членів її сім`ї, приймаючи до уваги дотримання позивачем вимог частини другої статті 365 ЦК Українита внесення на депозитний рахунок суду ринкової вартості 1/2 частки спірного житлового будинку у сумі 101 608 грн, і задовольнив позов.
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позбавлення права власності на частку житлового будинку завдасть істотної шкоди її інтересам і доказів, які б це спростовували, позивачем не надано.
Розмір грошової компенсації не відповідає дійсній вартості відповідної частки житлового будинку, оскільки експертом вартість визначена без урахування площі земельної ділянки, яка надана у користування і яка може бути передана власнику житлового будинку у власність.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі. Зупинено виконання рішення апеляційного суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.