ПОСТАНОВА
Іменем України
05 червня 2019 року
Київ
справа №668/2269/16-а
провадження №К/9901/23867/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича про визнання незаконним та скасування розпорядження,
за касаційною скаргою Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 22 серпня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді: Прохоренко В.В., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Шевчук О. А. (головуючий), Зуєвої Л. Є., Федусика А. Г.
І. Суть спору
1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича, в якому просила:
1.1. визнати незаконним та скасувати розпорядження Херсонського міського голови від 03.02.2016 року № 73-к "Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", та стягнути витрати на правову допомогу.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що у спірному розпорядженні, як підставу накладення дисциплінарного стягнення, відповідачем зазначено порушення позивачем пункту 3.2.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку. Однак, конкретного факту не виконання нею доручень керівництва, у спірному розпорядженні не вказано. Крім того, позивач зауважує, що відповідач, в порушення вимог ст. 149 КЗпП України, не вимагав від неї пояснення стосовного порушення трудової дисципліни, а посилання в розпорядженні на службову записку, подану нею за власною ініціативою, не містить жодного пояснення щодо будь - якого порушення трудової дисципліни.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 15 січня 2016 року Херсонський міський голова видав окреме доручення за № 4-9, яким доручив начальнику Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом міста Херсона ОСОБА_1, в строк до 18.01.2016 року, здійснити перевірку стану благоустрою, із складанням необхідних актів та протоколів до порушників чинного законодавства, за адресами, відповідно до переліку, що додається.
4. До доручення були додані фотографії із зазначенням адрес, на яких знаходяться об`єкти, що потребували перевірки та реагування.
5. На виконання доручення Херсонського міського голови від 15 січня 2016 року № 4-9, працівниками Інспекції здійсненна перевірка об`єктів, що відображенні на фотографіях. За результатами проведеного 15-18 січня 2016 року обстеження зазначених об`єктів, складенні акти про усунення порушення Правил благоустрою, а також встановлені факти відсутності порушень.
6. 20 січня 2016 року начальник Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом міста Херсона ОСОБА_1 подала на ім`я Херсонського міського голови службову записку № 30, в якій повідомила про виконання окремого доручення Херсонського міського голови від 15 січня 2016 року № 4-9, але зауважила, що незважаючи на складні погодні умови (снігопади, ожеледиця) працівники Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом міста Херсона постійно знаходяться на виїздах, фіксують порушення правил благоустрою, намагаються змусити мешканців міста привести територію біля їх осель, офісів до належного стану, щоб запобігти травмам через ожеледицю, однак деякі, із доданих до окремого доручення фотографії, були трьохмісячної давнини і їх перевірка буда недоцільна та фактично відволікала працівників інспекції від виконання прямих обов`язків.
7. За наслідками розгляду поданої начальником Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом міста Херсона ОСОБА_1 службової записки від 20 січня 2016 року № 30, Херсонським міським головою накладена резолюція про оголошення догани начальнику Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом міста Херсона ОСОБА_1, за відмову у виконанні доручення.
8. Розпорядження Херсонського міського голови від 03 лютого 2016року №73-к начальнику Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом міста Херсона ОСОБА_1 оголошено догану, у зв`язку з невиконанням нею окремого доручення міського голови від 15 січня 2016 року № 4-9, з терміном виконання 18.01.2016 року, враховуючи її відмову від виконання доручення та письмові пояснення, викладені у службовій записці ОСОБА_1 від 20.01.2016 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Постановою Херсонського міського районного суду Херсонської області від 22 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого, визнано нечинним та скасовано розпорядження Херсонського міського голови від 03 лютого 2016 року № 47-к "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ".
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач не витребував від позивача пояснень, з приводу виявлених порушень, що свідчить про не дотримання відповідачем вимог статті 149 КЗпП України.
11. Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не було дотримано процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачену Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" та приписи статті 149 КЗпП України.
IV. Касаційне оскарження
12. У касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
13. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції не обґрунтовано було застосовано до спірних правовідносин Закон України "Про державну службу", який не підлягав застосуванню, оскільки позивач, на час виникнення спірних правовідносин, була службовцем органу місцевого самоврядування, а не державним службовцем.
14. Крім того, відповідач в доводах касаційної скарги зазначає про те, що на момент розгляду справи по суті, в суді першої та апеляційної інстанції, сторони не перебували у трудових відносинах. Відповідно до положень статті 147 КЗпП України притягнення до дисциплінарної відповідальності існує в рамках трудових відносин. Оскільки позивач та відповідач не перебували в трудових відносинах, на час розгляду справи в судах, тому відсутній предмет спору, і як наслідок, були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
15. Також, в доводах касаційної скарги позивач зазначає на те, що відповідно до статті 151 КЗпП України, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. На думку скаржника, позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності спірним розпорядженням 03 лютого 2016 року, рішення суду першої інстанції було ухвалено 22 серпня 2017 року, тобто після спливу одного року з дня його винесення, тому на час розгляду справи в суді, позивач вважається такою, що не має дисциплінарного стягнення, тому спірне розпорядження не порушувало її права та інтереси.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
17. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Служба в органах місцевого самоврядування є публічною службою. Базовим законом, що регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування є Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року N 2493-III (далі - Закон № N 2493-III).
22. Згідно частини третьої статті 7 Закону N 2493-III (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
23. Відповідно до пункту 2 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2493-III на органи і посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про державну службу" в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
24. Згідно статті 14 Закону України "Про державну службу" 16 грудня 1993 року N 3723-XII (далі - Закон №3723-XII) дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
25. Відповідно до пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 (далі - Порядок № 950) службове розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки.