ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2019 року
Київ
справа № 751/2133/17
провадження № К/9901/23606/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова у складі судді Цибенко І.В. від 26 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Федотова І.В., Троян Н.М., Чаку Є.В. від 8 серпня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати неправомірним рішення Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби;
- скасувати рішення Міністерства оборони України від 31 березня 2017 року № 31 виражене у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду відповідачем та зобов`язати відповідача протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили подати звіт про його виконання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Міністерства оборони України від 31 березня 2017 року № 31 в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії у розмірі 150 - кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при наданні висновку про причинний зв`язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання так пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Крім того, висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 21 березня 2014 № 533/ж містить інформацію, що при судово-медичному обстеженні у позивача було виявлено рубці, які є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок вогнепальних (осколочних) поранень, які могли отримані в 1988 році.
4. Відмовляючи у задоволенні вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходив з того, що статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду про зобов`язання подати суб`єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил колишнього Радянського Союзу з 11 листопада 1981 року по 19 жовтня 1983 року, в тому числі в період з 5 травня 1987 року по 22 січня 1989 року приймав участь в бойових діях в Демократичній республіці Афганістан.
Відповідно до витягу з протоколу № 804 від 21 березня 2014 року Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв ОСОБА_1 - поранення, контузія головного мозку, захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно висновку спеціаліста від 21 березня 2014 року № 533/ж, рубці, які залишились після отримання ним вогнепального осколкового поранення є наслідком загоєння ран, що могли утворитися в результаті вогнепальних (осколкових) поранень, які могли бути отримані у 1988 році.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0128949 від 12 червня 2014 року ОСОБА_1 первинно встановлена III група інвалідності. Причина інвалідності: поранення, контузія, МВТ, захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВА № 012495 від 2 липня 2015 року ОСОБА_1 повторно встановлена III група інвалідності. Причина інвалідності: поранення, контузія, МВТ, захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 грудня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами.
На виконання постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 грудня 2016 року Міністерство оборони України розглянуло питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Рішенням Міністерства оборони України від 31 березня 2017 року № 31 оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документів про обставини поранення.
7. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога в разі настання інвалідності, мають подати до уповноваженого органу (відповідного військового комісаріату), визначені цим пунктом документи, серед яких має бути також документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.
Подання вищевказаного документа до уповноваженого органу є обов`язковою умовою, оскільки Законом делеговано Кабінету Міністрів України право визначати не тільки порядок проведення компенсаційних виплат, а й умови, за яких вони здійснюються.
Міністерство оборони України зазначає, що позивачем такі документи Міністерству оборони України не надавалися, у зв`язку з чим у останнього були відсутні правові підстави для прийняття рішення призначення одноразової грошової допомоги.
Водночас, скаржник вказав, що надані позивачем акт судово-медичного обстеження, витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії, не містять відомостей про обставини поранення позивача, а лише засвідчують причинний зв`язок поранення (пов`язане з виконанням обов`язків військової служби чи не пов`язане).
9. ОСОБА_1 подано заперечення на касаційну скаргу на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
11. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
12. Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
13. Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
14. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
15. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
16. Згідно пункту "б" частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
17. Водночас, у відповідності до статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
18. Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
19. На виконання статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).
20. Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
21. У відповідності до пункту 21.21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд військово-лікарськими комісіями з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних військово-лікарських комісій для встановлення причинного зв`язку поранення (каліцтва).
22. Відповідно до пункту 21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні військово-лікарські комісії; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні військово-лікарські комісії цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.