ПОСТАНОВА
Іменем України
05 червня 2019 року
Київ
справа №817/1555/16
провадження №К/9901/21769/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 817/1555/16
за позовом публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою управління Держпраці у Рівненській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду прийняту 28 лютого 2017 року, у складі колегії суддів: головуючого судді - Майора Г.І., суддів: Бучик А.Ю., Шевчук С.М.,
І. Суть спору:
1. У жовтні 2016 року публічне акціонерне товариство "РІВНЕАЗОТ" (далі - ПАТ "РІВНЕАЗОТ", позивач) звернулось до суду з позовом до управління Держпраці у Рівненській області (далі -Держпраці у Рівненській області, відповідач), у якому просило:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 20 вересня 2016 року № 000059 про накладення штрафу в сумі 1450,00 гривень.
2. Позов обґрунтовано безпідставністю накладення на позивача штрафу, оскільки підприємство не порушувало вимоги частини другої статті 49-4 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та частин першої і другої статті 115 КЗпП України.
2.1. Частина друга статті 49-4 КЗпП України - передбачає, що ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці можуть здійснюватися після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання. Поняття "завчасно" не визначено законодавством, тому, на думку позивача, повідомлення профспілок за два місяці до скорочення про вивільнення працівників підприємства не може вважатися порушенням. Позивач вважає, що порушення підприємством продовж березня-червня 2016 року строків виплати заробітної плати обумовлене об`єктивними факторами, а також кризовими явищами в економіці держави. Просить суд позов задовольнити і скасувати постанову про накладення штрафу.
3. Відповідач позов не визнав з тих підстав, що Управлінням Держпраці у Рівненській області проведена позапланову перевірку позивача з питань дотримання законодавства про працю, якою встановлене порушення позивачем частини другої статті 49-4, частини 1 статті 115, частини 2 статті 252 КЗпП України. В зв`язку цим, уповноваженою особою відповідача прийнята постанова про накладення штрафу. Вважає, що позов задоволенню не підлягає.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. Управління Держпраці у Рівненській області у зв`язку з отриманим на Урядову гарячу лінію звернення від первинної профспілки працівників ПАТ "Рівнеазот" - "Хімік Рівненщини" про несвоєчасну виплату заробітної плати та скорочення працівників, на підставі наказу №489 від 22 серпня 2016 року та направлення на перевірку №531-Н/01-26 від 22 серпня 2016 року у період з 23 серпня 2016 року по 02 вересня 2016 року провело позапланову перевірку ПАТ "РІВНЕАЗОТ" з питань додержання суб`єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне страхування.
5. За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки додержання суб`єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 14А/04-16 від 02 вересня 2016 року.
6. Перевіркою встановлено порушення позивачем частини другої статті 49-4 КЗпП України, а саме надання власником професійним спілкам інформації про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, строки проведення звільнень з порушенням строків про їх інформування.
7. Згідно акта перевірки, інформацію про вивільнення працівників підприємства у зв`язку зі скороченням штату в порядку частини другої статті 49-4 КЗпП України, надано Голові первинної профспілкової організації працівників ПАТ "РІВНЕАЗОТ" та голові первинної профспілки працівників ПАТ "РІВНЕАЗОТ" "Хімік Рівненщини" одночасно з ознайомленням працівників підприємства про скорочення відповідно до наказу від 03 червня 2016 року №486 терміном, що менше трьох місяців до початку скорочення.
8. Перевіркою встановлено порушення ПАТ "РІВНЕАЗОТ" частини першої та другої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" щодо строків виплати заробітної плати. В зв`язку з тим, що при проведенні перевірки позивача встановлено порушення ним частини другої статті 49-4 КЗпП України, частини першої та другої статті 115 КЗпП України, начальник Управління Держпраці у Рівненській області прийняв постанову № 000059 від 20 вересня 2016 року, відповідно до якої на підставі абзацу 6 частини другої статті 265 КЗпП України на позивача накладено штраф в сумі 1450 гривень.
9. Управління Держпраці у Рівненській області в Акті перевірки №14А/04-16 вказало, що власник або уповноважений ним орган підприємтва надав професійним спілкам інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, строки проведення звільнень з порушенням строків про їх інформування, пізніше трьох місяців.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2016 року відмовив в задоволенні позовних вимог.
11. Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 28 лютого 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги.
11.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" є частиною законодавства про профспілки, однак не належить до законодавства про працю, а тому за порушення його положень юридична особа не може бути притягнута до відповідальності на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України.
11.2. Відповідач приймаючи оскаржувану постанову застосував до ПАТ "РІВНЕАЗОТ" фінансову санкцію у розмірі 1450,00 гривень за порушення вимог частини першої статті 115 КЗпП України, на підставі абзацу 6 частини другої статті 265 КЗпП України. Однак такий підхід до застосування положень статті 265 КЗпП України є протиправним, оскільки відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, передбачена абзацом 3 частини другої статті 265 КЗпП України, при цьому чітко визначено, що таке порушення встановлених строків виплати заробітної плати повинно бути більш як за один місяць.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.
13. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що проведеною перевіркою позивача з питань дотримання законодавства про працю, встановлене порушення позивачем частини другої статті 49-4, частини першої статті 115, частини другої статті 252 КЗпП України. В зв`язку цим, уповноваженою особою відповідача прийнята постанова про накладення штрафу. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
14. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в якому наполягає на безпідставності оскаржуваної постанови та просить у задоволенні касаційної скарги відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.
15. З матеріалів справи убачається, що на момент розгляду справи судом першої інстанції у ПАТ "РІВНЕАЗОТ" була відсутня заборгованість по виплаті заробітної плати.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.
18. Частиною другої статті 49-4 КЗпП України передбачено, що ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
19. Частиною третьою статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" визначено, що у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, організацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням і зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
20. Стаття 3 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" встановлює, що дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об`єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об`єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.
21. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачено у частині першій статті 40 Кодексу законів про працю України. До них належать, зокрема, зміни в організації виробництва та праці, серед них ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 частини першої статті 40 КЗпП).
22. Вивільнення працівників провадиться в порядку, встановленому статтею 49-2 КЗпП. Про наступне вивільнення працівника персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
23. Частина третя статті 49-2 КЗпП та п. 5 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.91 р. № 803-ХІІ (далі - Закон № 803) зобов`язують роботодавця водночас із попередженням працівника про наступне вивільнення повідомляти про це і державну службу зайнятості за місцем його реєстрації як платника страхових внесків із зазначенням професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці працівника, якого заплановано вивільнити. Звітність про заплановане вивільнення працівників подається до державної служби зайнятості за формою № 4-ПН (план), затвердженою наказом Мінпраці від 19 грудня 2005 року № 420.
24. Розірвання трудового договору з працівником - членом первинної профспілкової організації з підстав, передбачених п. 1 частини першої статті 40 КЗпП (крім випадку ліквідації підприємства), відповідно до частини першої статті 43 цього Кодексу може провадитися лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є цей працівник.
25. Порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця установлено статтею 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.99 р. № 1045- XIV і статтею 43 КЗпП.
26. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
27. Згідно з частиною п`ятою статті 97 КЗпП України та частиною третьою статті 15 Закону України "Про оплату праці" оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
28. Статтею 115 КЗпП України передбачені строки виплати заробітної плати, а саме: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.