ПОСТАНОВА
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа №158/1684/16-а
адміністративне провадження №К/9901/14471/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 06.09.2016р. (суддя - Костюкевич О.К.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р. (судді - Сеник Р.П., Хобор Р.Б., Попко Я.С.) у справі за його позовом до відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області, третя особа - Служба у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2016р. ОСОБА_1, в інтересах якого в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" діяла Маневицька місцева прокуратура, звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності відділу освіти Ківерцівської РДА протиправною та зобов?язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування";
-зобов`язати нарахувати ОСОБА_1 зазначену одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та виплатити 8730 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та як випускник навчального закладу з категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, яка відповідачем протиправно не виплачена.
Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 06.09.2016р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р., у задоволенні позову відмовлено.
Позивач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг, у тому числі на отримання, у випадку закінчення навчання у загальноосвітньому навчальному закладі, одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб, відповідного віку. В свою чергу призначення над дитиною-сиротою чи дитиною, позбавленою батьківського піклування, опікуна (піклувальника) чи влаштування на виховання до прийомної сім`ї не позбавляє її права на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг, а тому висновки судів попереднії інстанцій щодо не поширення на ОСОБА_1 дії положень частини 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" є протиправним.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.12.1999р. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Згідно довідки, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану Ківерцівського районного управління юстиції, відомості про батька записані за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.12.2008р. ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
Розпорядженням голови Ківерцівської районної державної адміністрації від 24.01.2009р. №18 ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а розпорядженням №61 від 02.03.2009р. "Про створення прийомної сім`ї та влаштування дитини на спільне проживання та виховання" 04.03.2009р. ОСОБА_1 влаштовано до прийомної сім`ї ОСОБА_5
У 2015р. ОСОБА_1 закінчив навчання у Ківерцівській експериментальній Всеукраїнського рівня загальноосвітній школі-комплексі І-ІІІ ступенів року, а з 01.09.2015р. - навчається у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок №67 від 15.10.2014р. та №543/2-04 від 10.09.2015р. під час навчання у школі ОСОБА_1 не перебував на повному державному утриманні, також не перебуває він на повному державному утриманні і у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою і стипендія йому не виплачується.
Враховуючи, що після закінчення навчання у Ківерцівській експериментальній Всеукраїнського рівня загальноосвітній школі-комплексі І-ІІІ ступенів року виплата одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб, відповідного віку, позивачу проведена не була, ОСОБА_1, в інтересах якого в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" діяла Маневицька місцева прокуратура, звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що незаважаючи на те, що ОСОБА_1 закінчив навчальний заклад (є випускником навчального закладу), однак Ківерцівська експериментальна Всеукраїнського рівня загальноосвітня школа-комплекс І-ІІІ ступенів не є інтернатним закладом, він не перебував у ньому на повному державному утриманні, у зв`язку чим дійшов висновку, що дія ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" на нього не поширюється.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
1. Так, відповідно до статті 52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.
02.02.2005р. набрав чинності Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005р. №2342-IV (далі - Закон №2342-IV), який визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону, Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
За змістом статті 3 Закону №2342-IV одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист майнових, житлових та інших прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.
Статтею 4 Закону №2342-IV передбачено, що державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.