ПОСТАНОВА
Іменем України
05 червня 2019 року
Київ
справа №826/17589/18
провадження №К/9901/8412/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Василеги Володимира Миколайовича - представника ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Губської О. А. (головуючий), Парінова А. Б., Ключковича В. Ю.
І. Обставини справи
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі також відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гречухи О. Я. про стягнення виконавчого збору від 4 жовтня 2016 року у виконавчому провадженні № 50697670, винесену щодо ОСОБА_1
2. В обґрунтування своїх вимог позивач, із посиланням на Закон України "Про виконавче провадження", наголошувала на протиправності спірної постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 315379,67 гривень, адже, за твердженням позивача, основним боржником добровільно погашено суму боргу.
3. Одночасно з указаним позовом ОСОБА_1 подала заяву про поновлення строку звернення до суду.
3.1. Позивач указує на те, що про винесення постанови від 4 жовтня 2016 року про стягнення з неї виконавчого збору їй стало відомо 25 травня 2018 року з постанови державного виконавця від 15 травня 2018 року ВП № 50697670 про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи щодо неї та після ознайомлення її представника ОСОБА_2 в цей день із матеріалами виконавчого провадження № 50697670.
3.2. 30 травня 2018 року вона подала скаргу на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 50697670 безпосередньо до самого виконавця та в подальшому, у зв`язку з неотриманням відповіді на свою скаргу, 12 липня 2018 року аналогічну скаргу подано до Києво-Святошинського районного суду Київської області, а також 17 вересня 2018 року - до Окружного адміністративного суду міста Києва.
4. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 20 грудня 2018 року позов задовольнив: визнав протиправною та скасував постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гречухи О. Я. від 4 жовтня 2016 року у виконавчому провадженні № 50697670 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 315379,67 гривень.
5. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2019 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та залишив адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду.
6. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач звернувся до суду з цим позовом поза межами встановлених процесуальним законом строків, а наведені нею причини пропуску вказаного строку визнав неповажними.
7. Так, апеляційний суд дійшов висновку про те, що про порушення своїх прав позивач дізналася 30 березня 2018 року під час ознайомлення її представника з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчить відповідна розписка, натомість як зі скаргою до Києво-Святошинського районного суду Київської області на спірну постанову, так і з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася поза межами визначеного законом строку звернення.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Представник позивача, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
9. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
10. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
11. За змістом частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
12. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга зазначеної статті).
13. Частиною третьою цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
14. За приписами частин першої, другої статті 181 цього ж Кодексу, яка визначала особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;