ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2019 року
Київ
справа № 636/4314/16-а
провадження № К/9901/22277/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо обчислення, призначення соціальних виплат одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Чугуївського міського суду Харківської області у складі судді Слурденка О.І. від 16 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бершова Г.Є., Катунова В.В., Ральченка І.М. від 27 вересня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо обчислення, призначення соціальних виплат одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 30 протоколу № 86 від 7 жовтня 2016 року комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення Міністерством оборони України у місячний строк після надходження документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року;
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в надсиланні документів на доопрацювання;
- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та наказу Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звернення ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України не розглянуло та відповідного рішення у визначеному законодавством порядку не прийняв, що фактично позбавляє позивача можливості оскаржити відмову у виплаті одноразової грошової допомоги в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулось із касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 16 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах колишнього Радянського Союзу з 1 жовтня 1979 року по 18 лютого 1982 року у військовій частині № 2099 та приймав участь у бойових діях в Демократичній республіці Афганістан з 26 жовтня 1979 року по 18 лютого 1982 року.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 187700 ОСОБА_1 вперше призначено інвалідність ІІІ групи 28 квітня 2014 року, причина інвалідності: поранення (контузія) та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. При повторному обстеженні МСЕК від 25 квітня 2016 року відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 106747 ОСОБА_1 повторно встановлена ІІІ група інвалідності з тієї самої причини.
На виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 9 червня 2016 року у справі № 820/2565/16 Харківський обласний військовий комісаріат прийняв від позивача документи та 12 вересня 2016 року направив їх разом зі своїм висновком до розпорядника бютжетних коштів - Міністерства оборони України щодо вирішення питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги старшому солдату у запасі ОСОБА_1, якого визнано інвалідом ІІІ групи в 2014 році.
7 жовтня 2016 року відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 86 від 10 жовтня 2016 року, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, в тому числі ОСОБА_1 в зв`язку з тим, що на день звільнення з військової служби заявник проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, а тому виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають здійснюватися Державною прикордонною службою України та через відсутність документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Харківський обласний військовий комісаріат листом від 18 листопада 2016 року № 2688/ВСЗ повідомив позивача, що подані ним документи для призначення одноразової грошової допомоги були йому повернуті для доопрацювання, відповідно до протоколу від 7 жовтня 2016 року № 86 засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.
6. Вважаючи таке рішення та дії відповідача неправомірними ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга Міністерства оборони України обґрунтована тим, що Державна прикордонна служба України не перебуває у підпорядкуванні Міністерства оборони України, має власну структуру, є самостійною юридичною особою та оскільки позивач звільнявся з прикордонних військ, виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватися Адміністрацією Державної прикордонної служби України, а не Міністерством оборони України.
Позивачем було надано неповний пакет документів, чим було порушено вимоги пункту 11 Порядку № 975, у зв`язку з чим неможливо вирішити питання про право позивача (загалом) на отримання разової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Документи, які позивачем не було подано є суттєвими та визначальними, оскільки стаття 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, a саме, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком зокрема: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дай у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом). A відтак, за відсутності вказаних документів, неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
Акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) є необхідним документом для встановлення причинного зв`язку ушкодження здоров`я (отримання протоколу ВЛК про встановлення причинного зв`язку) та ніяким чином не відноситься до документів, що можуть свідчити про причини та обставини ушкодження здоров`я. Зі змісту висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи не вбачається жодної причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
8. Відзиву на касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 16 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року ОСОБА_1 не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
10. Предметом спору у цій справі є вимога призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу як інваліду ІІІ групи.
11. Вказану групу інвалідності позивачу первинно встановлено 28 квітня 2014 року.
12. Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
13. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.