ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/2268/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
За участю помічника судді - Чепурної О.В. (здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді)
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 (суддя Петров В.С.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 (головуючий суддя: Будішевська Л.О., судді: Таран С.В., Мишкіна М.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області
про стягнення 17 803 912,72 грн.,
За участю представників:
позивача - Старчик А.А. - адвокат
відповідача - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області про стягнення заборгованості в загальній сумі 17803912,72 грн., у т.ч.: основного боргу за поставлений природний газ - 16661741,57 грн., пені за прострочку оплати за поставлений природний газ - 892829,47 грн., 3% річних за прострочку оплати за поставлений природний газ - 163322,46 грн., інфляційних втрат - 86019,22 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 8014/1718-ТЕ-23 постачання природного газу, укладеного 20.10.2017 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області.
3. Відповідач у відзиві на позов, зокрема, посилаючись на ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, вказав, що невиконання відповідачем договірних зобов`язань виникло з об`єктивних і незалежних від боржника причин та обставин, зокрема, значну заборгованість бюджету за субсидії і пільги, споживачів і їх неплатоспроможність. Так, відповідач просив суд врахувати специфіку діяльності підприємства відповідача, неналежне відшкодування з бюджету компенсації населенню пільг та субсидій за спожитий природний газ та ступінь виконання боржником зобов`язань за договором, співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення та врахувати майнові інтереси обох сторін.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 у справі № 916/2268/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019, провадження у справі № 916/2268/18 в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області про стягнення основного боргу в сумі 8533159,20 грн. закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області про стягнення заборгованості в загальній сумі 9270753,52 грн. задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз Україна" основний борг в сумі 872743/вісімсот сімдесят дві тисячі сімсот сорок три/грн. 38 коп., пеню в сумі 89282/вісімдесят дев`ять тисяч двісті вісімдесят дві/грн. 95 коп., 3% річних в сумі 163322/сто шістдесят три тисячі триста двадцять дві/грн. 46 коп., інфляційні втрати в сумі 86019/вісімдесят шість тисяч дев`ятнадцять/грн. 22 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 158221/сто п`ятдесят вісім тисяч двісті двадцять одна/грн. 11 коп.
В задоволенні решти частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області відмовлено.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
5. 07.04.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 916/2268/18.
6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2019 року у справі №916/2268/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
7. Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 30.05.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 17.05.2019.
8. 13.05.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) відповідачем до Касаційного господарського суду направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до суду 20.05.2019.
9. У судове засідання 30.05.2019 з`явився представник позивача, котрий підтримав касаційну скаргу.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча вказаний учасник справи про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
10. У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (скаржник, позивач) просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 916/2268/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 803546,52 грн., прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги щодо стягнення неустойки у сумі 803546,52 грн., у задоволенні якої було відмовлено, задовольнити.
11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що судові рішення щодо часткового задоволення позовних вимог у зв`язку зі зменшенням судом розміру пені в цій частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, ст. 233 ГК України, статей 549-552, 599, 625 ЦК України, та порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 4-2, 43, 83, 84 ГПК України, без дослідження всіх істотних обставин справи.
АТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вказує, що грошові кошти, які належать позивачу, є предметом матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки, а тому вони відносяться до визначення майна згідно зі ст. 190 ЦК України та ст. 224 ГК України. На думку скаржника, інфляційні нарахування позивача на суму простроченої заборгованості є фактично понесеними матеріальними втратами кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів, а тому інфляційні втрати за операцією купівлі-продажу природного газу повною мірою охоплюються поняттям збитків в розумінні ч.2 ст. 224 ГПК України, зокрема, відносяться до категорії "втрата та пошкодження майна".
Посилаючись на ст.233 ГК України, ст. 551 ЦК України, висновки ВГСУ щодо практики застосування вказаних статей, позивач зазначає, що право на зменшення неустойки (пені) виникає у господарського суду виключно за наявності значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків і тільки у разі такого перевищення суд може скористатися наданим йому процесуальним правом.
При цьому, з`ясувавши наявність перевищення розміру неустойки перед розміром збитків суд повинен ще встановити існування інших обставин, зокрема: об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язань; причини належного виконання або невиконання зобов`язань; незначності прострочення у виконанні зобов`язань; невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Скаржник вважає, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій не врахували жодного доводу чи доказу позивача, не зазначивши мотивів такого неврахування, що призвело до прийняття неправомірних рішень.
На думку позивача, суди попередніх інстанцій не мали права застосовувати до спірних правовідносин ст. 233 ГК України не з`ясувавши всіх обставин справи, з`ясування яких передбачено вказаною нормою, крім того під час розгляду справи суди не врахували інтереси АТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Також скаржник вважає, що відповідач не надав належних доказів в обґрунтування своїх заперечень, проте суди не мотивуючи, а лише посилаючись на важкий матеріальний стан відповідача, зменшили розмір нарахованих санкцій.
Крім того, як вказує позивач, відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки, а суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки ступеню виконання зобов`язання боржником, не виконали при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення норм процесуального права.
12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 916/2268/18 - без змін.
Відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій враховано: суспільну значимість надання послуг з теплопостачання та специфіку діяльності підприємства відповідача; факт, що відповідач не є фактичним (кінцевим) споживачем природного газу та залежить у здійсненні розрахунків за газ виключно від розрахунків кінцевих споживачів; позивачем не доведено понесення збитків в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору; співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення; майнові інтереси обох сторін.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
13. 20 жовтня 2017 року між Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області (споживач) укладено договір № 8014/1718-ТЕ-23 постачання природного газу, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 цього договору, споживач визначає самостійно.
Згідно з п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється таким чином: споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання"; в будь-якому випадку споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 6.1 цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу; з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природним газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача станом на 30 вересня 2015 року не поширювалась дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання; шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором; оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.
В п. 8.1, 8.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20.
Згідно п. 8.3 договору передбачено, що сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 70 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.
У відповідності до п. 10.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.
За умовами п. 12.1 договору останній набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 р. до 31 березня 2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
14. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищенаведених умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз Україна" з жовтня 2017 року по березень 2018 року включно було поставлено, а КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області прийнято природного газу на загальну суму 68414067,00 грн. згідно з актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2017 р., від 30.11.2017 р., від 31.12.2017 р., від 31.01.2018 р., від 28.02.2018 р., від 31.03.2018 р. (а.с. 28-33).
15. За твердженнями позивача, останній сумлінно виконував свої обов`язки за договором, тоді як відповідач неналежним чином виконував умови договору №8014/1718-ТЕ-23, не здійснював своєчасну оплату за поставлений природний газ, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 13.10.2018 складала 16661741,57 грн., що стало підставою для звернення позивача із заявленим позовом до суду.