ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 6/363
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,
представників учасників справи
позивача - Комлєв С.В.,
відповідача - Барда С.Ю.,
третіх осіб: 1. не з`явилися, 2. не з`явились,
прокурора - Яговдік С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019
(головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Мартюк А.І., Буравльов С.І.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019
(суддя Грєхова О.А.)
у справі № 6/363
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін"
до Міністерства оборони України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1. Державне казначейство України, 2. Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України
за участю Генеральної прокуратури України
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. У травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" (далі - ТОВ "Грін Коін") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Міністерства оборони України (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 6 521 666,67 грн основного боргу, 6 879 378,42 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 807 154,65 грн - 3 % річних, 7 601 136,84 грн втрат від інфляції.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно з інвестиційним договором про спільну діяльність і договором про компенсацію пайової участі (паю) позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 6 521 666,67 грн за викуп паю Міністерства оборони України. У подальшому судовими рішеннями зазначені договори було визнано недійсними, з огляду на що позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача отриманих ним грошових коштів у сумі 6 521 666,67 грн.
2. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Грін Коін" відмовлено повністю.
2.2. Постановою Верховного Суду від 04.09.2018 скасовано зазначені вище судові рішення в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 6 621 666,67 грн та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Міністерства оборони України на користь ТОВ "Грін Коін" 6 621 666,67 грн.
Судові рішення в частині стягнення з відповідача 1 807 154,65 грн - 3 % річних та 7 601 136,84 грн інфляційних збитків скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У решті (в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 6 879 378,42 грн) рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі № 6/363 залишено без змін.
2.3. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019, позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволено частково.
Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ТОВ "Грін Коін" 3% річних у сумі 1 860 551,10 грн та інфляційні втрати у сумі 9 785 898,65 грн. В частині стягнення 3% річних у розмірі 149 550,90 грн відмовлено.
2.3.1. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач, починаючи з 08.04.2009, є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з повернення коштів у розмірі 6 521 666,67 грн. Обов`язок з повернення зазначеної суми грошових коштів встановлено постановою Верховного Суду від 04.09.2018.
Водночас, за висновком судів, позивач під час розрахунку заявленої до стягнення суми 3% річних допустив помилку. А саме, позивач у заяві про збільшення розміру позовних вимог визначив період їх нарахування з 02.07.2008 по 08.10.2018, тоді як нарахування слід здійснювати з 08.04.2009.
2.3.2. Суди здійснили перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 08.04.2009 по 08.10.2019 та встановили, що сума інфляційних втрат за вказаний період становить більшу суму, ніж заявив позивач, а правильна сума 3% річних складає 1 860 551,10 грн.
2.3.3. Суди відхилили посилання відповідача на те, що лише з 04.09.2018 слід нараховувати 3% річних та інфляційні втрати, оскільки обов`язок повернути позивачу грошові кошти у сумі 6 521 666,67 грн виник у відповідача саме з дати визнання недійсними Інвестиційного договору та Договору про компенсацію пайової участі, в той час як постановою Верховного Суду від 04.09.2018 у цій справі лише підтверджено наявність такого обов`язку.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Міністерство оборони України звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат повністю.
3.1.1. Скаржник вважає, що законодавство чітко розмежовує поняття повернення отриманого за недійсним правочином у порядку реституції та грошове зобов`язання. Зазначені поняття не є тотожними та чинним законодавством не визначено порядку заміни зазначених понять одне одним. Відтак до виконання обов`язку щодо повернення отриманого за правочином, який визнано недійсним у судовому порядку, положення ст.625 ЦК України про нарахування 3% річних та інфляційних втрат не застосовуються.
3.1.2. Постановою Верховного Суду від 04.09.2018 у цій справі вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 6 521 666,67 грн основного боргу. Отже, саме з 04.09.2018 між сторонами існує грошове зобов`язання.
3.1.3. Скаржник також звертає увагу, що під час розгляду справи №15/34-08-725 встановлено, що між ТОВ "Грін Коін" та ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" 03.10.2007 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ТОВ "Грін Коін" продало, а ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" купило нежитлові будівлі загальною площею 5 995,5 кв.м, що входять до складу військового містечка №216. Під час розгляду справи №6/363 позивачем не надано жодних доказів стосовно повернення сплачених йому ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" грошових коштів за придбане майно. Тобто, на думку скаржника, позивач з 03.10.2007 по 28.01.2019 не був позбавлений можливості отримувати прибуток із зазначеної суми коштів, відповідно не можна стверджувати, що він зазнав інфляційних втрат.
Натомість відповідач, отримавши від позивача спірних 6 521 666,67 грн, використав їх на будівництво житла для військовослужбовців згідно з розподілом від 18.12.2007. Тобто з цієї дати Міністерство оборони України було позбавлено можливості користуватись зазначеними грошовими коштами, тобто використовувати їх під час здійснення господарської діяльності.
3.2. Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду касаційної інстанції не надійшли.
3.3. У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник позивача заявив усне клопотання про виключення з числа учасників справи прокурора. Зазначене клопотання залишено Судом без задоволення з підстав його безпідставності. Питання участі прокурора у справі вирішено на стадії розгляду справи судами попередніх інстанцій і на етапі розгляду справи у Верховному Суді процесуальні можливості повернутися до його розгляду відсутні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.