ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/2587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
За участю помічника судді - Чепурної О.В. (здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді)
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2019 (головуючий суддя: Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.)
за позовом Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про визнання права власності,
За участю представників сторін:
від позивача: Кузьмич - Браток Р.А. - адвокат;
від відповідача: не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У червні 2018 року Благодійна організація Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач) про:
- визнання за позивачем права спільної часткової власності на 975/1000 адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою: м.Дніпро, узвіз Крутогірний, 1, загальною площею 5575,5 кв. м.;
- визнання за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" право спільної часткової власності на 25/1000 адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1, загальною площею 5575,5 кв.м.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач внаслідок здійснених за свій рахунок поліпшень набув право спільної часткової власності на спірний об`єкт нерухомого майна.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 (суддя Петрова В.І.) позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 скасовано, справу №904/2587/18 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
5. 12.03.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №904/2587/18.
6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019 року у справі №904/2587/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
7. 11.04.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 30.05.2019, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.05.2019.
8. Ухвалою Касаційного господарського суду від 27.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у цій справі.
9. В судове засідання з`явився представник позивача, який проти задоволення касаційної скарги заперечував. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
10. У касаційній скарзі відповідач просить постанову апеляційної інстанції скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
11. Касаційну скаргу відповідачем мотивовано порушенням апеляційним судом норм процесуального права, а саме статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач наголошує, що місцевий господарський суд прийняв правомірну ухвалу про залишення позову без розгляду, оскільки позивач в судове засідання 13.12.2018 не з`явився, вимоги ухвали суду від 05.12.2018 не виконав.
Також відповідач наголошує, що позивач всіляко затягував розгляд даної справи, провадження у якій відкрито за його ж позовною заявою.
12. Позивачем 03.05.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) направлено на адресу суду відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Верховного Суду 06.05.2019.
Відповідно до ч.1 ст. 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Згідно зі ст.118 ГПК:
"1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом."
Як було зазначено вище, ухвалою суду від 11.04.2019 визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 02.05.2019.
Оскільки відзив на касаційну скаргу фактично поданий позивачем з порушенням строку, визначеного ч.2 ст. 295 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованих причин пропуску даного строку у відзиві не наведено, суд залишає його без розгляду.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
13. Ухвалою суду від 24.10.2018 відкладено підготовче засідання на 05.11.2018 (а.с. 171 т.3).
14. 02.11.2018 позивача надав клопотання про відмову у задоволенні заяв відповідача про забезпечення доказів та заяву про відвід судді, яка мотивована затягуванням розгляду справи понад 60 діб (а.с. 186 т.3).
15. Ухвалою суду від 05.11.2018 зупинено провадження у справі № 904/2587/18 до вирішення питання про відвід судді Петрової В.І.
16. Ухвалою суду від 09.11.2018 (суддя Загинайко Т.В.) у задоволенні заяви Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" про відвід судді Петрової В.І. у справі №904/2587/18 відмовлено.
17. Ухвалою суду від 05.12.2018 поновлено провадження у справі №904/2587/18 та призначено судове засідання на 13.12.2018, визнано явку повноважних представників учасників обов`язковою (а.с. 198 т.3).
VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
18. Залишаючи позов без розгляду ухвалою від 13.12.2018, місцевий суд керуючись приписами частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України виходив з того, що позивач не з`явився в судове засідання призначене на 13.12.2018, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Враховуючи те, що явка позивача (його повноважного представника) у судове засідання, призначене на 13.12.2018, була визнана судом обов`язковою, суд визнав, що позов слід залишити без розгляду, оскільки для дослідження обставин справи необхідна безпосередня участь позивача, а його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору по суті.
19. Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд свої висновки мотивував тим, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення місцевим судом позивача про судове засідання 13.12.2018, оскільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 05.12.2018 в матеріалах справи відсутнє.
Крім того, як вбачається з ухвали суду, на зворотньому боці зазначено реєстрація вихідного номеру 46441/18 від 07.12.2018.
З реєстру № 90 згрупованих поштових відправлень апеляційним судом встановлено, що кореспонденція (ухвала суду від 05.12.2018) на адресу позивача була прийнята до відправлення ЦОКК Дніпро лише 11.12.2018, що з урахуванням строку поштового перебігу унеможливило своєчасне отримання її позивачем. (а.с. 217 т.3).
Отже, в цьому разі суд апеляційної інстанції визначився, що не може вважати належним повідомлення позивача судом першої інстанції про дату слухання справи.
VІІ. Позиція Верховного Суду
20. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
21. Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів":
"Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України".
Частиною 1 статті 8 зазначеного Закону передбачено, що:
"1. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом".
Частина 2 статті 9 цього ж Закону визначає, що:
"2. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (України Про судоустрій і статус суддів)".
22. За змістом статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України:
"1. Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно з частинами 1-4 статті 120 ГПК України: