1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



29 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/741/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,



представників учасників справи

позивача - Марченко В.М .,

відповідача - не з`явилися,



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (головуючий суддя Коломис В.В., судді Саврій В.А., Дужич С.П.)

та рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2019

(суддя Лозинська І.В.)

у справі № 906/741/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал"

про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 1243,12 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном,



ВСТАНОВИВ:



ІСТОРІЯ СПРАВИ


1.Короткий зміст позовних вимог



1.1. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 1243,12 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном.



1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що термін дії укладеного сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1568 від 30.09.2014 (з врахуванням додаткових договорів до нього), закінчився 31.03.2018. Відповідач всупереч п. 10.9 та 10.10 вказаного договору, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" майно позивачу не повернув. У зв`язку з чим повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування нерухомим майном за час прострочення відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України.



2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій



2.1. 30 вересня 2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) та ТОВ "Локо Діджітал" (відповідач, орендар) укладено договір оренди №1568 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).



Згідно з п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - майданчик площею 3,2 кв.м. (реєстровий №04713033.35.БКТЦВК059), що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу - "Коростенської дирекції залізничних перевезень" ДТГО "Південно - Західна залізниця", відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України та знаходиться за адресою: м. Малин, ст. Малин, у смузі полоси відводу залізниці, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість за станом на 31.03.2014 і становить 2170,00 грн. Майно не підлягає приватизації та передачі в суборенду.



Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду для встановлення металевої щогли на залізобетонній опорі з метою надання послуг з доступу до Інтернет.



2.2. У п. 3.1 договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2014 року 79,28 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень 2014 року.



Згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.



2.3. Суди встановили, що факт приймання-передачі майна в оренду підтверджується підписаним 30.09.2014 між сторонами актом приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності.


2.4. 04 березня 2016 року у зв`язку з утворенням Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", керуючись ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (позивач) та відповідачем укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого майна від 30.09.2014 №1569, згідно з п.1 якого встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором, є ПАТ "Укрзалізниця".



У п. 3 додаткового договору викладено в новій редакції пункти договору. Зокрема, пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 124,28 грн без ПДВ.



Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць.



Згідно з п 3.6 договору орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувач коштів - Виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".



У п. 10.1 договору визначено, що він діє з 01.12.2015 до 31.03.2016 включно.



2.5. 04 березня 2016 року між позивачем та відповідачем підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, згідно з п. 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - майданчик, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, ст. Малин, у смузі полоси відводу залізниці, площею 3,2 кв.м., вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.03.2014 і становить за незалежною оцінкою 2 170,00 грн.



2.6. Суди встановили, що між сторонами укладались додаткові договори, якими вносились зміни у п. 10.1 договору розділу 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення Договору", а також до п.3.1 розділу 3 "Орендна плата".



Зокрема, у додатковому договорі від 27.04.2017 до договору сторони погодили, що договір діє з 01.04.2017 до 30.06.2017 включно, тобто дію договору оренди продовжено на 3 місяці.



2.7. 20 березня 2018 року Регіональна філія "Південно-західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" направила на адресу відповідача лист від 20.03.2018 вих. №НЗР-5/277, в якому повідомила, що відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк дії договору закінчується 31.03.2018. Договір вважає таким, що припиняє свою дію (є розірваним) з 01.04.2018. Відтак відповідно до п.п. 10.9, 10.10 договору вимагає від відповідача повернути нерухоме майно за підписаним актом приймання-передачі.



Зазначений лист відповідач отримав 23.03.2018.



2.8. 23 березня 2018 року виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень направив на адресу відповідача лист вих. № ДН-4/01-4/456, в якому також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у зв`язку із закінченням 31.03.2018 строку дії договору, відповідно до п.п.10.9, 10.10 договору вимагає повернення нерухомого майна за підписаним актом приймання-передачі.



Зазначений лист відповідач отримав 26.03.2018.


2.9. Позивач склав акти від 11.04.2018 та від 02.07.2018 в яких зафіксував, що спірне майно орендарем не вивільнено та відповідно до акта приймання - передавання не повернуто.



2.10. 10 липня 2018 року виробничим підрозділом Коростенська дирекція залізничних перевезень повторно направлено на адресу відповідача лист вих. №ДН-4-01-4/108 з вимогою про повернення нерухомого майна за підписаним актом приймання-передачі.



Зазначені обставини і стали підставою для виникнення спору у цій справі.



3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій



3.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.01.2019 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" повністю.



3.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.



3.3. Відмовляючи у задоволенні позову, суди зазначили таке.



3.3.1. Згідно з ч. 4 ст. 284 ГК України, ч.ч. 1,2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які ним були передбачені.



Аналогічне за змістом положення закріплено і у ст.764 ЦК України.



3.3.2. У п.10.1 додаткового договору від 27.04.2017 сторони погодили продовжити дію договору на 3 місяці - з 01.04.2017 до 30.06.2017 включно. Інших додаткових угод сторони не укладали.



Отже, за висновком судів, позивач повинен був направити відповідачу відповідний лист про припинення договору оренди в термін, визначений ст. 764 ЦК України. Натомість відправлені позивачем листи відповідачу від 05.12.2017, 20.03.2018, 23.03.2018, 10.07.2018 не можуть бути розцінені як підстава для припинення дії договору оренди в порядку ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оскільки вони не направлені протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.



За таких обставин суди дійшли висновку, що договір оренди продовжився на кожні наступні 3 місяці без укладення додаткових договорів.



3.3.3. Крім того, за висновком судів, позивач належним чином не обґрунтував обставину щодо припинення дії договору оренди саме 31.03.2018. А надана до справи копія додаткового договору, згідно з яким строк дії визначено з 01.07.2017 по 31.08.2017, судами до уваги не взята, оскільки не містить його дати.



Отже, доводи позивача про припинення дії договору з 01.04.2018 (з посиланням на лист від 20.03.2018 № НЗР-5/277) суди відхили як такі, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.



3.3.4. Суд апеляційної інстанції також дослідив, що договір було укладено з метою виконання умов іншого договору №210/2011-ЦЮ про співробітництво №210/2011-НЮ від 29.09.2011, предметом якого є співробітництво сторін у питаннях створення та експлуатації телекомунікаційної мережі безпроводового доступу з метою надання сучасних телекомунікаційних послуг доступу до мережі Інтернет пасажирам пасажирських поїздів, іншим користувачам та задоволення технологічних потреб Укрзалізниці (Залізниць України) в безпроводових широкосмугових каналах зв`язку.

Для реалізації умов зазначеного договору сторонами спору було також укладено ряд інших договір, метою яких є забезпечення належного функціонування орендованого майна за спірним договором. Укладені сторонами договори є чинними та за ними регулярно здійснюються платежі.

Отже, правові підстави для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача повернути орендоване нерухоме майно відсутні.

3.3.5. Оскільки дія договору не припинена, то у відповідача не виникло підстав для повернення позивачу майна з оренди, а відтак вимога про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення майна також не підлягає до задоволення.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи



4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов повністю, а також стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору.



4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами ст.764 ЦК України та ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Позивач наголошує, що дія договору продовжувалась відповідно до вимог закону три рази по три місяці, а саме: з 01.07.2017 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 31.03.2018 та закінчилась 31.03.2018.


................
Перейти до повного тексту