Постанова Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 640/993/15-к
провадження № 51-5080км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Макаровець А.М., Марчук Н.О., за участю секретаря судового засідання Перепелиці Л.А., прокурора Пономарьової М.С., захисника Надолі Є.В.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Надолі Є.В. на вирок Київського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220490001574, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Обоянь Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 1 ст. 294 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 3 ст. 109 КК (за епізодами від 16 березня, 08 квітня, 09 травня 2014 року) на строк 3 років;
- за ч. 1 ст. 294 КК на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
ОСОБА_1 визнано невинуватим за ч. 3 ст. 109 КК за епізодом надання інтерв`ю навесні 2014 року та виправдано його за цим обвинуваченням у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього кримінального правопорушення.
За вироком запобіжний захід ОСОБА_1 залишено у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більш ніж на 60 днів. Строк відбування покарання ухвалено обчислювати з дня фактичного затримання - 19 грудня 2014 року, із зарахуванням часу перебування під вартою до часу відбуття покарання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 25 листопада 2015 року № 838-VIII) зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 30 квітня по 07 травня 2014 року та з 19 грудня 2014 року до дня постановлення судом вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Апеляційним судом Харківської області ухвалою від 20 грудня 2017 року вирок у частині засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 109 КК скасовано та закрито кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Виключено з вироку посилання на застосування ч. 1 ст. 70 КК.
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 294 КК до покарання, призначеного судом першої інстанції, у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 30 квітня по 07 травня 2014 року та з 19 грудня 2014 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 20 грудня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
У решті вирок залишено без змін.
Постановлено вважати ОСОБА_1 таким, що повністю відбув призначене за вироком покарання, та звільнено його з-під варти в залі суду.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він 16 березня, 08 квітня та 09 травня 2014 року, усвідомлюючи, що його виступ висвітлюється засобами масової інформації, діючи умисно, в тому числі повторно, шляхом виступів під час мітингів на площі Свободи у м. Харкові неодноразово та систематично публічно із використанням засобів масової інформації закликав до насильницької зміни конституційного ладу в Україні та захоплення державної влади, а також вчинив дії, пов`язані з організацією масових заворушень, які супроводжувались погромами, що виразилися у пошкодженні транспортних засобів.
А саме, заклики ОСОБА_1 на мітингу 08 квітня 2014 року в районі перехрестя вулиць Іванова, Сумської та площі Свободи, налаштовували громадян до негативного та ворожого ставлення до чинної влади і підбурювали їх скоїти активні дії. Під керуванням ОСОБА_1 й на виконання його наказів група людей із застосуванням каміння, палок тощо почали руйнувати вказані ОСОБА_1 автобуси марки ПАЗ-4234 із державними номерними знаками НОМЕР_1 та 28-22ф4, у яких перебували військовослужбовці для охорони громадського порядку на території Харківської обласної державної адміністрації та біля неї, перешкоджаючи їх подальшому руху, чим спричинили військовій частині № 3028 матеріальні збитки на загальну суму 40 122,58 грн.
Водночас судом першої інстанції визнано ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 109 КК за епізодом надання інтерв`ю навесні 2014 року та виправдано за цим обвинуваченням у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього кримінального правопорушення.
Апеляційний суд зазначив, що заклики ОСОБА_1 щодо проведення референдуму з метою зміни конституційного ладу не можна вважати незаконними, оскільки саме такий шлях передбачений Конституцією України, тому дійшов висновку про відсутність у діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.109 КК, у зв`язку з чим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК закрив кримінальне провадження.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Надоля Є.В. ставить вимогу про скасування судових рішень про засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 294 КК на підставах неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушення кримінального процесуального закону. Вважає, що суд не дав належної оцінки доказам у провадженні, які не доводять винуватості ОСОБА_1 в організації масових заворушень, що супроводжувалися погромами, та свідчать про відсутність у діях засудженого прямого умислу на вчинення цього злочину. Вважає за необхідне закрити кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.