П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 628/774/18
Провадження № 14-218цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року (судді Овсяннікова А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.) у справі за позовом Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області до Головного територіального управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_9, Фермерського господарства "Ранг" про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними договорів оренди й суборенди земельної ділянки та скасування державної реєстрації,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2018 року заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області (далі - ГУ Держземагентства у Харківській області), правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_9 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства строком на 49 років, на виконання якого між ними укладено та зареєстровано договір оренди. Надалі ГУ Держгеокадастру у Харківській області надало ОСОБА_9 згоду на передачу в суборенду вказаної земельної ділянки, на підставі якої між ОСОБА_9 і Фермерським господарством "ранг" (далі - ФГ "Ранг") укладено та зареєстровано договір суборенди цієї земельної ділянки.
Посилаючись на те, що дії з передачі спірної земельної ділянки вчинено ОСОБА_9 як фізичною особою, що є порушенням вимог статті 14 Закону України "Про фермерське господарство", заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області просив визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземагентствау Харківській області від 26 вересня 2014 року № 2308-СГ "Про надання в оренду земельної ділянки"; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 14,3160 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, укладений 21 листопада 2014 року між ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_9, і скасувати їх державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати недійсним договір суборенди вказаної земельної ділянки, укладений 6 січня 2017 року між ОСОБА_9 і ФГ "Ранг", та скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки; зобов`язати ОСОБА_9 повернути цю земельну ділянку державі в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області
від 24 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів, що ОСОБА_9 не мав жодних намірів на використання спірної земельної ділянки не за призначенням. У вересні 2016 року він створив Фермерське господарство "Приоскільне" (далі - ФГ "Приоскільне"), розробив технічну документацію на земельну ділянку. Договір оренди від 21 листопада 2014 року укладений у письмовій формі, містить усі суттєві умови, передбачені чинним законодавством та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборгованість щодо сплати орендної плати відсутня, а тому підстав для визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності не вбачається.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу прокуратури Харківської області задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, провадження в справі закрито.
Закриваючи провадження в справі, апеляційний суд виходив з того, що цей спір за своїм суб`єктним складом підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки ФГ "Ранг" є юридичною особою, а будь-які спори між ним та іншими юридичними особами, у тому числі з центральними органами виконавчої влади, які реалізують політику у сфері земельних відносин щодо користування земельними ділянками, не належать до цивільної юрисдикції.
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року, заступник прокурора Харківської області просить скасувати рішення апеляційного суду як таке, що прийняте з порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Касаційну скаргу вмотивовано тим, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 13 березня 2018 року (справа № 306/2004/15ц) та 31 жовтня 2018 року (справа № 677/1865/16ц), спори з приводу земельних ділянок, які були надані фізичним особам для створення і ведення фермерського господарства, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
У лютому 2019 року представником Головного територіального управління Держгеокадастру у Харківській області подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Відзив мотивовано тим, що спірна земельна ділянка використовується фермерським господарством, а не фізичною особою ОСОБА_9, а тому земельні спори між юридичними особами підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 13 березня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року справу прийнято до розгляду.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених статтею 389, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Під час розгляду справи суди встановили, що 11 вересня 2014 року ОСОБА_9 звернувся до ГУ Держземагентства у Харківській області із заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 14,3160 га для ведення фермерського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Кіндрашівської сільської ради Купʼянського району Харківської області. У цій заяві зазначено, що до неї додаються: копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія паспорта та ідентифікаційного коду, копія документа про наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та інформація про нормативну грошову оцінку землі.
Зазначена земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 належить до земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, форма власності державна, дата державної реєстрації - 7 листопада 2013 року.
Згідно з дипломом серії НОМЕР_2, виданим 25 червня 1993 року, ОСОБА_9 з 1987 по 1993 рік навчався в Харківському інституті механізації та електрифікації сільського господарства за спеціальністю "Механізація сільського господарства".
Наказом ГУ Держземагентства у Харківській області від 26 вересня 2014 року № 2308-СГ "Про надання в оренду земельної ділянки" ОСОБА_9 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 14,3160 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Купʼянського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років.
21 листопада 2014 року між ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_9 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, а також складено акт погодження її меж та акт приймання-передачі земельної ділянки. Державну реєстрацію договору здійснено 22 травня 2015 року.
16 травня 2016 року між ГУ Держземагентства в Харківській області та ОСОБА_9 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 21 листопада 2014 року, відповідно до якої визначено орендну плату в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки землі.
9 вересня 2016 року проведено державну реєстрацію ФГ "Приоскільне", засновником якого є ОСОБА_9
7 грудня 2016 року ОСОБА_9 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Харківській області про надання згоди на передачу в суборенду земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 158,0579 га з кадастровими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_1, які надані заявникові в оренду на підставі договорів від 21 листопада 2014 року, укладених ним з ГУ Держземагентства у Харківській області.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 13 грудня 2016 року № 14384-СГ ОСОБА_9 надано згоду на передачу в суборенду спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 .
6 січня 2017 року між ОСОБА_9 та ФГ "Ранг" укладено договір суборенди цієї земельної ділянки. Зроблено розрахунок розміру орендної плати та складено акт приймання-передачі ділянки в суборенду.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) установлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 20 ГПК Українивизначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Відтак розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів відбувається залежно від їхнього предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 ГПК України. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (стаття 45 цього Кодексу).