1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



П О С Т А Н О В А



І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 701/281/18-ц

Провадження № 14-117цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Лященко Н. П.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 06 квітня 2018 року (у складі судді Костенко А. І.) та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 29 травня 2018 року (у складі колегії суддів Нерушак Л. В., Карпенко О. В., Василенко Л. І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до арбітражного керуючого ОСОБА_2, треті особи: Товарна біржа "Універсальна товарно-сировинна біржа", Центр надання адміністративних послуг Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до арбітражного керуючого ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на придбане майно.

Позивачка зазначала, що відповідно до договору купівлі-продажу від 10 листопада 2005 року вона придбала у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" (далі - ТОВ "Мир") на Товарній біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа" (далі ТБ "УТСБ") будівлю корівника чотирьохрядного АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою № 503 від 27 жовтня 2017 року Комунального підприємства "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Черкаське ООБТІ") право власності на спірну нежитлову будівлю корівника не реєструвалося, інвентаризація не проводилася.

Позивачка звернулася до Центру надання адміністративних послуг Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - ЦНАП Маньківської РДА) для реєстрації права власності. Проте рішенням № 37958529 від 6 листопада 2017 року державний реєстратор Брітан Ю. Д. відмовив їй у реєстрації права власності, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не було посвідчено нотаріально.

ОСОБА_1 просила визнати дійсним біржовий контракт купівлі-продажу від 10 листопада 2005 року та визнати за нею право власності на спірний об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 06 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 28 травня 2018 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та роз`яснено ОСОБА_1 право на звернення до суду з позовом у порядку господарського судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки виник між юридичною особою та фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) щодо здійснення господарської діяльності.

У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, неправильно визначив предметну юрисдикцію справи, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до арбітражного керуючого ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на придбане майно саме як фізична особа за захистом порушеного права власності на придбане нею як фізичною особою нерухоме майно. Таким чином, суди дійшли безпідставного висновку про те, що спір виник між юридичною особою та ФОП, та помилково відмовили у відкритті провадження у справі, оскільки вона повинна розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Ухвалою колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 13 лютого 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ОСОБА_1 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 10 листопада 2005 року між ТОВ "Мир" та ФОП ОСОБА_1 на ТБ "УТСБ" було укладено біржовий контракт за реєстраційним номером 00846, згідно з умовами якого остання купила (прийняла та оплатила) товар - будівлю корівника чотирьохрядного АДРЕСА_1 за ціною 15 тис. 007 грн.

10 листопада 2005 року зазначений контракт було зареєстровано на біржі відповідно до правил біржової торгівлі, за оформлення та реєстрацію контракту позивачка сплатила 150 грн.

ТБ "УТСБ" послуги з оформлення та реєстрації біржового контракту № 00846 виконала в повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт до рахунка-фактури № 302 від 10 листопада 2005 року.

На підставі рахунку № 1 від 09 листопада 2005 року позивачка сплатила 15 тис. грн за придбання будівлі корівника, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 11 листопада 2005 року.

Згідно з довідкою № 503 від 27 жовтня 2017 року КП "Черкаське ООБТІ" право власності на спірну нежитлову будівлю корівника не реєструвалося, інвентаризація не проводилася.

Позивачка звернулася до ЦНАП Маньківської РДА Черкаської області для реєстрації права власності.

Рішенням № 37958529 від 6 листопада 2017 року державний реєстратор Брітан Ю. Д. відмовив у реєстрації права власності, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не було посвідчено нотаріально.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо встановленого кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.


................
Перейти до повного тексту