1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


30 травня 2019 року

справа № 487/3884/16-к

провадження № 51-1594км18


Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:


головуючого Макаровець А.М.,

суддів Короля В.В., Марчук Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Демчука П.О.,

прокурора Опанасюка О.В.,

засуджених ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_2 , ОСОБА_3,

захисників Жеребцова В.С. (у режимі відеоконференції),

Стороняка В.Я., Студзинського М.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014150310000249, за обвинуваченням


ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Євгенівки, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого в порядку ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),


ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Євгенівки Снігурівського району Миколаївської області, жителя м. Миколаєва, раніше не судимого,


у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК,


ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя м. Миколаєва, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК,


у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК,


за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та захисника Андросова С.В. в інтересах ОСОБА_2 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 серпня 2017 року.


Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини


За вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 березня 2017 року засуджено:


ОСОБА_3 :

- за пунктами 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі,

- за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років,

- на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі;


ОСОБА_2 :

- за пунктами 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі,

- за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років,

- за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,

- на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі;


ОСОБА_1 :

- за пунктами 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років,

- за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років,

- на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строк 13 років.


Судових рішень щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку не оскаржено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ОСОБА_9 53 180 грн на відшкодування матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_9 і ОСОБА_10 300 000 грн - моральної шкоди.

Апеляційний суд Миколаївської області ухвалою від 18 серпня 2017 року залишив вирок без зміни.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що вони 8 травня 2014 року близько 02:00, перебуваючи біля штучного ставка у с. Поляні Снігурівського району Миколаївської області, за попередньою змовою між собою та ОСОБА_1 під час сварки з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з приводу незаконного вилову засудженими риби завдали останнім удари руками і ногами по тулубу, дерев`яною палицею по голові, привівши потерпілих у безпорадний стан, після чого, маючи єдиний спільний умисел, направлений на позбавлення життяОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_2 завдав потерпілим не встановленим слідством предметом різані поранення шиї, від чого настала їх смерть.


Далі з метою приховання слідів вчиненого ними злочину ОСОБА_3 ., ОСОБА_2 та ОСОБА_1, переконавшись, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 мертві, помістили трупи до багажного відділення автомобіля ВАЗ 2121, р/н НОМЕР_1, на якому приїхали потерпілі, від`їхали за 3 км від місця вчинення злочину в лісосмугу, де вчинили підпал автомобіля, завдавши збитки у сумі 23 780 грн.

Крім того, ОСОБА_2 після вбивства ОСОБА_12 та ОСОБА_13, перебуваючи в салоні автомобіля потерпілих, таємно викрав майно та гроші ОСОБА_12 на загальну суму 29 400 грн.


Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала


Змінивши вимоги касаційної скарги, засуджений ОСОБА_3, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх доводів він зазначає, що:

- при новому судовому розгляді провадження під час його реєстрації у Заводському районному суді м. Миколаєва справі було присвоєно новий єдиний унікальний номер 487/3884/16-к, що суперечить вимогам п. 4 розділу VI Положення "Про автоматизовану систему документообігу суду", відповідно до яких кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який автоматично формується АСДС під час реєстрації першого процесуального документа, на підставі якого може бути відкрито провадження у справі (включаючи стадію досудового слідства), та який залишається незмінним незалежно від руху судової справи у всіх інстанціях, у тому числі повторного надходження після скасування судового рішення у справі судом вищої інстанції;

- внаслідок неправильної реєстрації справи їй був присвоєний інший номер, що по суті створило нову кримінальну справу;

- технічна помилка під час реєстрації справи та порушення правил такої реєстрації потягнула порушення порядку визначення складу колегії, який згідно із ч. 3 ст. 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначається автоматично саме під час реєстрації матеріалів;

- відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.


У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх доводів засуджений ОСОБА_2 зазначає, що:

- суд призначив йому занадто суворе покарання за пунктами 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК;

- суд неправильно встановив фактичні обставини кримінального провадження, насамперед те, що він не є безпосереднім виконавцем умисного вбивства, оскільки потерпілі померли від ударів палкою по голові, які завдав ОСОБА_3 ;

- суд неправильно кваліфікував дії обвинувачених, оскільки попередньої змови на вчинення вбивства між ними не було;

- висновки суду про те, що потерпілі померли внаслідок насильницьких дій, не підтверджуються жодним висновком експерта;

- суд не з`ясував мотивів чи мети вбивств, що впливає на кваліфікацію дій обвинувачених;

- обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, оскільки в ньому не викладено належним чином фактичних обставин та правової кваліфікації кримінального правопорушення;

- під час досудового розслідування до обвинувачених застосовувались незаконні методи ведення слідства, фізичний та моральний тиск;

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 10 липня 2014 року є недопустимим доказом, оскільки проводився без захисника;

- суд не перевірив достовірності показань свідків і того, яким чином цих свідків виявлено під час досудового розслідування;

- також суд не перевірив законності затримання підозрюваних та продовження строку тримання під вартою.

Зазначені обставини, на думку засудженого ОСОБА_2, перешкодили суду прийняти законне та обґрунтоване рішення.


У касаційній скарзі захисник Андросов С.В. в інтересах засудженого ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх доводів захисник зазначає, що:

- прокурор не додав до обвинувального акта розписки підозрюваних про роз`яснення їм права на суд присяжних, ця дія відсутня і в реєстрі матеріалів досудового розслідування;

- за результатами підготовчого розслідування стороні захисту було відмовлено в задоволенні клопотання про суд присяжних;

- висновок суду про наявність у діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК, є необґрунтованим, оскільки у діях засуджених відсутня попередня змова;

- винуватість ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_12 не доведена;

- суд дав неналежну оцінку наявним у провадженні доказам та допустив неповноту судового розгляду, не допитавши деяких свідків, а також не врахував деяких письмових доказів, не вказав, чому врахував одні докази та відкинув інші;

- протокол пред`явлення особи - ОСОБА_2 для впізнання є недопустимим доказом, оскільки ця слідча дія проводилась без участі захисника;

- протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_2 є недопустимим доказом, оскільки в ньому відсутня описова частина протоколу, до того ж у суді ОСОБА_2 заперечував показання, надані ним під час слідчого експерименту;

- є недопустимим доказом протокол огляду місця події за участю ОСОБА_3 , в ході якого виявили деформовані металеві предмети, яких не досліджено.


Позиції учасників судового провадження


На касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 надійшло заперечення від засудженого ОСОБА_2 .


У судовому засіданні:

- засуджений ОСОБА_2 підтримав вимоги, викладені у касаційних скаргах поданих ним та захисником Андросовим С.В., касаційну скаргу ОСОБА_3 підтримав частково;

- захисник Стороняк В.Я . підтримав вимоги касаційних скарг;

- засуджений ОСОБА_3 та його захисник підтримали скаргу засудженого ОСОБА_3, інші касаційні скарги підтримали частково;

- засуджений ОСОБА_1 і його захисник підтримали касаційні скарги в повному обсязі;

- прокурор вважав судові рішення законними та обґрунтованими й просив залишити їх без зміни.


Мотиви Суду


У касаційних скаргах порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 КПК не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.


Крім того, згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.


З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам касаційної скарги в частині оцінки доказів, належність і допустимість яких була перевірена в суді апеляційної інстанції. Тому доводи скарг у частині оцінки доказів: показань потерпілої та свідків, висновків експертів,не є предметом дослідження та перевірки в касаційному суді.


Доводи у скарзі захисника про істотне порушення судом кримінального процесуального закону в частині неналежного роз`яснення права на розгляд справи судом присяжних є безпідставними.


Так, відповідно до вимог ст. 384 КПК прокурор, суд зобов`язані роз`яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних. При цьому письмове роз`яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов`язаний роз`яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.


З матеріалів провадження убачається, що порушення прокурором вимог ст. 384 КПК і було підставою повернення обвинувального акта прокурору ухвалою Корабельного суду м. Миколаєва від 23 червня 2016 року, після чого до суду передано обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та письмовими роз`ясненнями прокурора кожному з обвинувачених, на яких міститься їх підпис (т. 1 а.п. 38 - 40).


Також до початку судового розгляду у підготовчому судовому засіданні 5 серпня 2018 року суд роз`яснив обвинуваченим їх право на суд присяжних, і обвинувачений ОСОБА_3 цим правом скористався, подавши відповідне клопотання (т. 1 а.п. 107, 112), внаслідок чого провадження в суді першої інстанції розглянуто судом присяжних.


................
Перейти до повного тексту