Постанова
іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 514/1484/17
провадження № 51-104 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів: Білик Н.В., Слинька С.С.
за участю:
секретаря судового засідання Гапона В.О.,
прокурора Кулаківського К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160430000128 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився та проживає в АДРЕСА_1 раніше судимий, останній раз за вироком Тарутинського районного суду Одеської області від 6 серпня 2012 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.310, ст. 395, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ст. 395 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тарутинського районного суду Одеської області від 20 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ст.395 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього ряд обов`язків, передбачених ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 15 вересня 2017 року до 20 листопада 2017 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 скасовано та до набрання вироком законної сили ухвалено не обирати новий.
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат та долі речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 28 березня 2016 року приблизно о 22 годині, з метою викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження навісного замку на вхідних дверях, проник до будинку АДРЕСА_2 , власницею якого є ОСОБА_2, звідки таємно викрав належне останній майно (побутову техніку та одяг) загальною вартістю 8 129 грн., після чого залишив місце події, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки у зазначеному розмірі.
Крім того, 30 листопада 2015 року щодо ОСОБА_1 на підставі пункту "а" ст. 4 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" Малиновським районним судом міста Одеси встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців та заборонено йому виходити з дому з 22 години до 05 години.
Проте ОСОБА_1, перебуваючи під адміністративним наглядом у Тарутинському ВП Арцизького ВП ГУ НП в Одеській області, будучи ознайомленим із встановленими щодо нього обмеженнями та попередженим про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, 01 квітня 2016 року, діючи умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно, без поважних причин і дозволу органу внутрішніх справ, який здійснює нагляд відносно нього, залишив місце свого мешкання (будинок АДРЕСА_1 ) та виїхав за межі Тарутинського району Одеської області. Надалі, протягом періоду з 01 квітня 2016 року по 07 грудня 2016 року ОСОБА_1 був відсутнім за місцем свого мешкання, тим самим порушив правила встановленого відносно нього адміністративного нагляду.
Вироком Апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2018 року скасовано вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання та ухвалено в цій частині новий вирок, яким останньому призначено покарання: за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ст.395 КК України у виді арешту на строк 6 місяців. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 15 вересня 2017 року по 20 листопада 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подає
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить переглянути вирок апеляційного суду та призначити йому покарання із застосуванням ст.75 КК України. Засуджений вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність обставин, які пом`якшують покарання, належним чином не встановив дані про його особу, а саме те, що він працює, та не проаналізував обставини, які зазначені у вироку місцевого суду як такі, що свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання в умовах встановлення іспитового строку. Крім того, засуджений зазначив, що апеляційний суд позбавив його можливості ознайомитись із апеляційною скаргою прокурора та подати на неї заперечення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Кулаківський К.О. вважав оскаржуване судове рішення законним, а касаційну скаргу засудженого необґрунтованою.
Мотиви Суду