ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 140/548/17
провадження № 51-10402 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Короля В.В., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Міщенко Т.М.,
захисника Кіцули В.І. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 12 вересня 2018 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ),
обвинуваченого у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 червня 2017 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 12 вересня 2018 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 06 січня 2017 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого проживання - у будинку АДРЕСА_1, під час бійки із ОСОБА_2, що виникла в ході з`ясування стосунків із братом за образи матері, умисно наніс останньому один удар кухонним ножем у голову, спричинивши потерпілому легких тілесних ушкоджень.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні за викладених обставин злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що: -1) суд апеляційної інстанції, залишаючи вирок суду першої інстанції без зміни, не проаналізував та не спростував усіх доводів апеляційної скарги прокурора щодо необґрунтованості кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки дії останнього мають бути кваліфікованими саме за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України; - 2) ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає положенням ст.ст. 370, 419 КПК України.
На касаційну скаргу прокурора захисником Кіцулою В.І. в інтересах ОСОБА_1 подано письмове заперечення, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник заперечував проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.