Постанова
Іменем України
30 травня 2019 р.
м. Київ
справа № 754/672/18
провадження № 51-9214 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря
судового засідання Бражника М. В.,
прокурора Гаврилюка С. М.,
засудженого ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції),
захисника Кожушка В. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100030001545, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Девічне Виноградівського району Закарпатської області, без визначеного місця проживання, раніше судимого вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 06 квітня 2010 року за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений після відбуття строку покарання 22 квітня 2011 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 31 січня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Апеляційного судум. Києва від 05 липня 2018 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 08 лютого 2017 року приблизно о 02.00 год, підійшов до підвального приміщення другого під`їзду будинку АДРЕСА_1, діючи умисно, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, пов`язаного із проникненням в приміщення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зриву навісного замка відчинив вхідні двері та проник всередину, де зняв витратомір Ultraflow Ду65, вартістю 4 363 грн 08 коп., що належить СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", сховав його до рюкзака, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції біля виходу з підвального приміщення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить на підставах, передбачених ч.1 ст. 438 КПК Ураїни, скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у цьому суді. Аргументуючи свою вимогу, прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не дав відповідей на доводи, викладені в апеляції сторони обвинувачення. За твердженням прокурора, апеляційний суд не врахував повною мірою тяжкості вчиненого злочину та особу винного, як це передбачено ст. 65 КК України, і необґрунтовано погодився з неправомірним рішенням місцевого суду про застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, що потягло невиправдану м`якість призначеного покарання. На переконання сторони обвинувачення, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Гаврилюк С. М. вважає касаційну скаргу обґрунтованою і просить її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Кожушко В. Г. вважають, що касаційна скарга прокурора є необґрунтованою та просять залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги, засудженого та захисника, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 370 КПКУкраїнисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Виходячи з приписів ст. 419 вказаного Кодексу, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
За матеріалами справи, вирок місцевого суду, в апеляційному порядку оскаржили прокурор та заступник прокурора м. Києва. Зокрема, у своїх скаргах вони, наводячи конкретні доводи, заперечували правильність застосування ст. 69 КК України та справедливість призначеного ОСОБА_1 покарання, яке вважали невиправдано м`яким.
Тому просили суд апеляційної інстанції скасувати оспорюване рішення в частині заходу примусу і постановити новий вирок, обравши ОСОБА_1 більш суворе покарання в межах санкції інкримінованої статті вказаного Кодексу.