Постанова
іменем України
28 травня 2019 року
м. Київ
справа № 484/3968/16-к
провадження № 51-10519км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та його захисника Ядловського І.М. на вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 18 вересня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150110002715, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Голованівськ Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджений за частиною 2 статті 156 КК та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку терміном 3 роки та на нього покладено обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 засуджений за злочин, вчинений за таких обставин.
ОСОБА_1 , достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, котра є племінницею ОСОБА_3, з якою він проживав, вирішив вчинити над нею фізичні розпусні дії, а саме розбещення.
30 вересня 2016 року в денний час малолітня ОСОБА_2 приїхала до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в гості до будинку АДРЕСА_2 та перебувала за вказаною адресою. ОСОБА_1 о 00:00, скориставшись тим, що ОСОБА_3 заснула, вчинив стосовно ОСОБА_2 розпусні дії.
Апеляційний суд Миколаївської області 18 вересня 2018 року ухвалив новий вирок, яким скасовано вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК.
ОСОБА_1 вважається засудженим за частиною 2 статті 156 КК та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
В іншій частині вирок суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений та його захисник просять змінити вирок апеляційного суду шляхом призначення покарання із застосуванням статті 75 КК. Посилаються на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що вплинуло на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість.
Такі вимоги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення не врахував такі обставини, як: відсутність попередніх судимостей, те, що він не перебуває на обліку у лікарів психіатра і нарколога, за місцем проживання характеризується позитивно, доглядає свою хвору матір, 1949 року народження, враховані судом першої інстанції пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, має багатодітну сім`ю, яка перебуває на його утриманні.
Крім того, не погоджуються з тим, що вказані обставини є підставою для призначення мінімального покарання.
Стороною захисту вважається незрозумілим посилання у апеляціях прокурора і потерпілих щодо відсутності щирого каяття та сприяння розкриттю злочину, а також вважають, що не може бути врахована вимога про відшкодування шкоди, оскільки вона не набрала законної сили.
Також, засуджений та захисник вважають припущенням посилання суду на те, що застосування статті 75 КК не буде запобігати скоєнню нових злочинів та буде сприяти відчуттю у засудженого та інших осіб, схильних до таких злочинів, почуття безкарності. Звертається увага на те, що дії засудженого мали разовий характер.
У запереченнях представник потерпілої ОСОБА_4 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого та його захисника, а судове рішення залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 за частиною 2 статті 156 КК, правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не заперечується та не оскаржується.
Доводи сторони захисту щодонедотримання апеляційним судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями) колегія суддів вважає неспроможними.
Відповідно до вимог статті 65 КК , суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а згідно з частиною 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.