ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 299/3708/17
провадження № 51-8575км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Огурецького В.П.,Шевченко Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Рибачук Г.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070080000947, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_2. - адвоката Ластівки В.І. на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 12 червня 2018 року про відмову в задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
За вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 4 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 3 вересня 2017 року близько 21:00, перебуваючи в кімнаті готелю в м. Будапешт Угорської Республіки, в якій проживав разом з ОСОБА_2, спровокував на ґрунті неприязних відносин сварку з останнім, під час якої умисно заподіяв йому тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Представник потерпілого 7 травня 2019 року звернувся до Апеляційного суду Закарпатської області з апеляційною скаргою на вказаний вирок суду першої інстанції, заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд Закарпатської областіухвалою від 12 червня 2018 року відмовив у поновленні строку апеляційного оскарження.
Вимоги заяви і узагальнені доводи особи, яка її подала
Представник потерпілого у касаційній скарзі та доповненнях до неї з урахуванням Загальної декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо гарантії права на апеляційне оскарженняпросить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції як таку, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, і призначити новий розгляд у цьому суді.
При цьому посилається на те, що він не був присутній під час проголошення вироку 4 квітня 2018 року, копію вироку суд йому не направив, копію вироку він отримав лише 10 квітня 2018 року, а тому, враховуючи великий обсяг апеляційної скарги і значний час на її підготовку, він не мав об`єктивної можливості подати скаргу до 4 травня 2018 року. Вважає, що, через відмову суду апеляційної інстанції у поновленні строків на апеляційне оскарження, потерпілого було позбавлено права на апеляційний перегляд вироку суду першої інстанції. Крім того, в касаційній скарзі представник потерпілого зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає процесуальному законодавству на тих підставах, що суд апеляційної інстанції помилився, прийнявши ухвалу про відмову в поновленні процесуальних строків на апеляційне оскарження вироку суду, не вирішивши при цьому питання про повернення апеляційної скарги з додатками скаржнику.
Позиції учасників судового провадження
Захисник засудженого ОСОБА_1 - Бочкор І.В. надіслав заперечення на касаційну скаргу, у якому просив залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від інших учасників судового провадження заперечень не надійшло.
У судовому засіданні прокурор просила відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 113 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 115 КПК передбачено, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.