Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 316/1607/15-ц
провадження № 61-2330св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 квітня 2016 року у складі судді Курач І. В. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 08 червня 2016 року у складі суддів: Краснокутської О. М., Пільщик Л. В., Сапун О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 30 жовтня 2008 року між акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк" (далі - АКБ "Правекс-Банк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "Правекс-Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2789-029/08Р на суму 60 562,00 грн зі сплатою 20,49 % річних з кінцевим терміном повернення до 30 жовтня 2015 року.
Позичальник несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував кредит. Станом на 28 травня 2015 року заборгованість за кредитним договором становила 212 508,43 грн, у тому числі: 51 113,00 грн - заборгованість за кредитом, 52 070,07 грн - заборгованість за процентами, 53 819,68 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 55 505,68 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом.
Позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 212 508,43 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 125,08 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 квітня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" суму заборгованості за кредитним договором від 30 жовтня 2008 року № 2789-029/08Р в розмірі 94 795,98 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" витрати із сплати судового збору в розмірі 947,95 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що умовами кредитного договору передбачений обов`язок позичальника щомісяця погашати кредит і відсотки, а тому з урахуванням статей 261, 530, 631 ЦК України на користь кредитора підлягає стягненню та частина кредиту, що підлягала сплаті разом з нарахованими процентами, в межах позовної давності.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 08 червня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, що мають для неї значення, висновки відповідають встановленим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені, застосовані віро, постановлено законне і обґрунтоване рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову,.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що сторони в договорі врегулювали питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов`язання; останній платіж здійснено 10 червня 2010 року, строк користування кредитом сплив 11 липня 2010 року, а з позовом банк звернувся у липні 2015 року з пропуском строку позовної давності.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 30 жовтня 2008 року між АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитним договір № 2789-029/08Р (а. с. 9-14, 29-30).
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 кредитного договору кредит надається позичальнику у національній валюті на загальну суму 60 562,00 грн у строк з 30 жовтня 2008 року до 30 жовтня 2015 року зі сплатою 20,49 % річних (а. с. 9).
Відповідач, у свою чергу, зобов`язався здійснювати своєчасно погашення частини кредиту відповідно до графіка, що є невід`ємним додатком 1 до кредитного договору (а. с. 15-16).
Позичальник несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував кредит, станом на 28 травня 2015 року заборгованість за кредитним договором становила 212 508,43 грн (а. с. 6-8).
Відповідач останній платіж на погашення боргу за кредитним договором сплатив 10 червня 2010 року.
Згідно з умовами кредитного договору кредит наданий позичальнику строком до 30 жовтня 2015 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.