Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 177/1945/16-ц
провадження № 61-3172св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: фермерського господарства "Техагромет", Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області,
третя особа - відділ з питань реєстрації апарату міської ради та виконавчого комітету в особі виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Техагромет", Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа - відділ з питань реєстрації апарату міської ради та виконавчого комітету в особі виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2, на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року у складі судді Коваль Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства "Техагромет" (далі - ФГ "Техагромет"), Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа - відділ з питань реєстрації апарату міської ради та виконавчого комітету в особі виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 10 січня 2013 року між ним та ФГ "Техагромет" укладено договір оренди земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності. ФГ "Техагромет" прийняло в строкове платне володіння та користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 10 років.
Відповідно до акта прийому-передачі об`єкту оренди від 10 січня 2013 року він передав ФГ "Техагромет" земельну ділянку у володіння та користування у стані, що відповідне умовам договору оренди.
Згідно з пунктами 9-11 договору оренди земельної ділянки ФГ "Техагромет" взяло на себе зобов`язання сплачувати щороку орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 3 296,17 грн у грошовій або натуральній формі за ринковими цінами. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації. Орендна плата сплачується по договору не пізніше, як у термін від 15 серпня по 01 листопада кожного року.
Проте ФГ "Техагромет" порушує умови договору оренди земельної ділянки, а саме: своєчасно не сплачує позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою у повному обсязі, систематично не враховує при визначені розміру орендної плати за користування земельною ділянкою коефіцієнти індексації. Пропонує йому отримувати орендну плату за користування земельною ділянкою в натуральній формі товарами, веде сільськогосподарське виробництво на належній йому земельній ділянці без проведення сівозміни, систематичного внесення добрив, постійно вирощуючи соняшник, який виснажує земельну ділянку, порушує екологічний стан земельної ділянки, знищивши захисну лісосмугу обабіч земельної ділянки.
Також позивач зазначав, що він, як орендодавець, жодного оригіналу договору оренди земельної ділянки з ФГ "Техагромет" у 2016 році для подання на державну реєстрацію до Жовтоводського міського управління юстиції Дніпропетровської областіне підписував. Неодноразово направляв на адресу ФГ "Техагромет" пропозиції щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, але всі вони залишилися без відповіді.
Ураховуючи викладене, уточнивши у грудні 2016 року позовні вимоги, ОСОБА_1 на підставі статей 203, 215 ЦК України просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 10 січня 2013 року між ним та ФГ "Техагромет", та стягнути на користь позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року у задоволенні позовуОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що сторони, дійшовши згоди з усіх істотних умов, уклали договір оренди земельної ділянки у 2013 році, позивач отримував орендну плату за 2013-2016 роки. Відповідно до висновку експерта від 20 лютого 2018 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи підписи від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" в договорі оренди земельної ділянки від 10 січня 2013 року, виконані самим ОСОБА_1 . При цьому позивачем не надано суду доказів на підтвердження його послань щодо порушення відповідачем умов договору, які б могли бути підставою для визнання такого договору недійсним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районного суду, зазначивши, що посилання позивача на те, що ФГ "Техагромет" порушує умови договору оренди земельної ділянки, що полягає у несвоєчасній сплаті орендної плати в повному обсязі, систематично не враховує при визначені розміру орендної плати за користування земельною ділянкою коефіцієнти індексації, веде сільськогосподарське виробництво без проведення сівозміни, систематичного внесення добрив, порушує екологічний стан земельної ділянки, знищивши захисну лісосмугу земельної ділянки, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2019 року ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2, подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 177/1945/16-ц з Криворізького районного суду Дніпропетровської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ФГ "Техагромет" порушує умови пунктів 9-11, 17, 29 договору оренди земельної ділянки від 10 січня 2013 року: своєчасно не сплачує орендну плату у повному обсязі, систематично не враховує при визначені розміру орендної плати за користування земельною ділянкою коефіцієнти індексації; пропонує отримувати орендну плату за користування земельною ділянкою в натуральній формі товарами, веде сільськогосподарське виробництво на земельній ділянці без проведення сівозміни, систематичного внесення добрив, порушує екологічний стан земельної ділянки.
Також ОСОБА_1 зазначав, що ні договір оренди земельної ділянки від 10 січня 2013 року, ні договір для подання на державну реєстрацію до Жовтоводського міського управління юстиції Дніпропетровської області він не підписував. Якщо особа не підписувала договір, то зміст договору суперечить законодавству (не було волевиявлення на укладення договору), а тому наявні правові підстави для визнання договору недійсним.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року ФГ "Техагромет" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.