Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 234/9293/14-ц
провадження № 61-2968св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійснимза касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2016 року у складі судді Бакуменко А. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 03 січня 2019 року у складі колегії суддів: Соломахи Л. І., Канурної О. Д., Санікової О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_5 . Він та його родина доглядали за нею 20 років. 21 жовтня 1994 року ОСОБА_5 склала заповіт, згідно з яким заповіла йому квартиру АДРЕСА_1 .
Він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але при заведені спадкової справи було виявлено, що ОСОБА_5 26 грудня 2013 року склала інший заповіт, згідно з яким усе своє майно заповіла ОСОБА_2
Останні два роки свого життя ОСОБА_5 хворіла. 01 серпня 2013 року орган опіки та піклування звертався до суду із заявою про визнання ОСОБА_5 недієздатною та призначення над нею опіки. Згідно з проведеним психіатричним обстеженням ОСОБА_5 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Позивач вважав, що ОСОБА_5 уклала заповіт у стані, який не давав їй можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому просив суд визнати заповіт, укладений 26 грудня 2013 року ОСОБА_5, недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано заповіт ОСОБА_5, посвідчений 26 грудня 2013 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Меркуловим П. Ю., занесений до реєстру за № 2013, недійсним.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 29 листопада 2013 року № 123 ОСОБА_5 страждала на органічний розлад особистості з наростаючим інтелектуально-мнестичним зниженням внаслідок судинного захворювання головного мозку (церебральний атеросклероз 3 стадії з гіпертензією внаслідок перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу у 2007 році), а тому не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час складення нею заповіту від 26 грудня 2013 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Донецького апеляційного суду від 03 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районногосуду і зазначив, що волевиявлення заповідача ОСОБА_5 при складанні заповіту 26 грудня 2013 року не було вільним. Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 16 березня 2018 року № 4 на момент складання заповіту 26 грудня 2013 року виявляла тяжкий психічний розлад у формі судинної деменції. ОСОБА_5 на момент складання заповіту 26 грудня 2013 року за своїм психічним станом була нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджує висновок суду першої інстанції про доведеність неспроможності ОСОБА_5 на момент складання заповіту усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 234/9293/14-ц з Краматорського міського суду Донецької області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами було порушено норми матеріального та процесуального права й ухвалено незаконні судові рішення.
Суди не сприяли всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та послались на висновок судово-психіатричної експертизи, що містить припущення.
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 жовтня 1994 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла все своє майно, у тому числі квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 . (а. с. 8).
Відповідно до акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 29 листопада 2013 року № 123 ОСОБА_5 страждала на органічний розлад особистості з наростаючим інтелектуально-мнестичним зниженням внаслідок судинного захворювання головного мозку (церебральний атеросклероз 3 стадії з гіпертензією внаслідок перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу у 2007 році) (а.с. 31-33 справа № 234/9814/13-ц).
26 грудня 2013 року ОСОБА_5 склала новий заповіт та заповіла належну їй квартиру за вищевказаною адресою ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 16 березня 2018 року № 4 ОСОБА_5 на момент складання заповіту 26 грудня 2013 року виявляла тяжкий психічний розлад у формі судинної деменції. ОСОБА_5 на момент складання заповіту 26 грудня 2013 року за своїм психічним станом була нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджує висновок суду першої інстанції про доведеність неспроможності ОСОБА_5 на момент складання заповіту 26 грудня 2013 року усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 64-72 т. 2).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду