ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2019 року
Київ
справа №825/415/18
касаційне провадження №К/9901/52807/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 (суддя Баргаміна Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 (головуючий суддя - Губська Л.В., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі №825/415/18 за позовом Приватного підприємства "Тепло-Монтаж" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємства "Тепло-Монтаж" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління ДФС у Чернігівській області від 17.01.2018 №69 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Тепло-Монтаж"".
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 21.02.2018 позов задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.05.2018 залишив рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у Чернігівській області оскаржило їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування своїх вимог Головне управління ДФС у Чернігівській області посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 19 Конституції України, статті 81 Податкового кодексу України.
Зокрема, наголошує на тому, що податковий орган під час прийняття спірного наказу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законодавством.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Чернігівській області у зв`язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у поданій Приватним підприємством "Тепло-Монтаж" податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року на адресу позивача направлялися письмові запити:
від 13.09.2017 №4512/10/25-01-14-06-06 про надання пояснень та належним чином завірених копій документів, що підтверджують господарсько-правові взаємовідносини з Приватним підприємством "Інтера Актив" за червень 2017 року;
від 28.09.2017 №4877/10/25-01-14-06-06 про надання пояснень та належним чином завірених копій документів, що підтверджують господарсько-правові взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Велвіт Девелопмент" за червень 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалонг" за червень 2017 року та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самміт-Агро-Трейд" за липень 2017 року.
У відповідь на зазначені запити позивачем надсилалися податковому органу листи, а саме:
від 09.10.2017 №265, в якому зазначено, що між Приватним підприємством "Тепло-Монтаж" та Приватним підприємством "Інтера Актив" було укладено договір від 02.01.2017 №06/06-17 про виконання робіт по виготовленню та обробці деталей систем газового захисту трансформатора поперечного регулювання та автотрансформатора. З таким листом відповідачу також надіслано копії договору, додаткових угод, актів виконаних робіт, платіжних доручень, податкових накладних, листа про зміну призначення платежу, оборотно-сальдової відомості по рахунку;
від 31.10.2017 №№281, 282, 284, в яких вказано інформацію щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Велвіт Девелопмент", Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалонг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самміт-Агро-Трейд". З такими листами відповідачу також надіслано договори субпідряду на виконання окремих видів і комплексів робіт, оборотно-сальдові відомості, акти виконаних робіт, платіжні доручення, податкові накладні, рахунки на оплату та лист про зміну призначення платежу.
Начальником Головного управління ДФС у Чернігівській області видано наказ від 17.01.2018 №69 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Тепло-Монтаж"" тривалістю 5 робочих днів з 18.01.2018.
Правовою підставою для прийняття оскарженого наказу податковим органом визначено підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 та статтю 82 Податкового кодексу України, а фактичною - висновки про те, що позивачем не надано у повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження у відповідь на письмові запити Головного управління ДФС у Чернігівській області, а саме - не надано затверджені кошториси на виконані роботи, креслення та конструкторську документацію, оборотно-сальдові відомості та інші документи щодо відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що податковим органом не доведено суду наявності умов, передбачених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для проведення документальної позапланової перевірки. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав про відсутність доказів щодо фактичного проведення перевірки за місцезнаходженням платника податків або місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, як передбачено підпунктом 75.1.2 пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.
Підпунктами 20.1.2, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до абзацу першого та другого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.