ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2019 року
м. Київ
справа №813/2415/17
касаційне провадження №К/9901/56/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 (суддя Ланкевич А.З.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (головуючий суддя - Заверуха О.Б., судді: Курилець А.Р., Мікула О.І.) у справі № 813/2415/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітплюс" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Профітплюс" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2017 № 0010561413, від 26.06.2017 № 0010571413, від 26.06.2017 № 0010581413.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 14.09.2017 позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.12.2017 залишив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 без змін.
Головне управління ДФС у Львівській області звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме - підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).
Зокрема, зазначає про встановлення факту маніпулювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Айті Сервіс" (покупцем Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітплюс") податковою звітністю з податку на додану вартість в охоплений перевіркою період у частині невідповідності номенклатури придбаного та реалізованого товару, а також відсутність у нього відповідного майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, що свідчить про безтоварність розглядуваних поставок.
Крім того, наголошує на ненаданні позивачем для здійснення контрольного заходу документів на підтвердження придбання портландцементу на суму 2087014,00 грн., його походження, підстав для оприбуткування на склад тощо, що свідчить на користь висновку про безоплатне отримання активу та обумовлює обов`язок платника включити його вартість до складу доходів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітплюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 03.12.2015 по 31.12.2016, результати якої оформлено актом від 13.06.2017 № 740/13-01-14-13/40155104.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на безтоварний характер господарських операцій із реалізації Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив Айті Сервіс" бувших у вжитку одягу, взуття, текстильних виробів, іграшок на загальну суму 3024000,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 504000,00 грн., а також непідтвердження джерела придбання реалізованого контрагентам портландцементу в кількості 1735 тонн на загальну суму 2087014,00 грн., що обумовило заниження податку на прибуток у розмірі 375663,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 26.06.2017 № 0010561413, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 451594,00 грн. за основним платежем та 112899,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 26.06.2017 № 0010571413, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 52406,00 грн.; від 26.06.2017 № 0010581413, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 375663,00 грн. за основним платежем та 93916,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
За правилами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.