ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2019 року
Київ
справа №185/864/17 (2-а/185/117/17)
адміністративне провадження №К/9901/23202/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Железного І.В. та судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року (у складі колегії : головуючого судді Суховарова А.В., суддів Панченко О.М., Чередниченко В.Є.),
ВСТАНОВИВ :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1 лютого 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся у Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - відповідач, Пенсійний орган), у якому просив :
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначення позивачу з 10.01.2017 року пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ч. 2 ст. 40 щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком;
- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 10.01.2017 року відповідно до ст. 26 з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Позов мотивовано тим, що позивачу було призначено пенсію відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ). Після досягнення 60-річного віку, він звернувся із заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону 1058-IV. Проте, отримав відмову з посиланням на те, що він вже отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах по відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ. Отже, не може бути переведений на пенсію за віком згідно Закону № 1058-ІV, оскільки абзацом другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV визначено, що положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. При цьому визначення розміру пенсії здійснюється відповідно до статей 26, 27, 28, 40, 41, 42 Закону № 1058-ІV.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, адміністративний позов задоволено, яким:
визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
зобов`язано відповідачу призначити позивачу пенсію за віком з 10.01.2017 відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014, 2015, 2016 роки;
стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1344 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд, виходив з того, що позивачу призначена пенсія по стажу відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ, яка не залежить від віку. Крім того позивач після призначення відповідної пенсії продовжив працювати та сплачувати страхові внески.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Відповідач, не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення апеляції, просив скасувати таке, разом з тим, залишити постанову суду першої інстанції без змін, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 17 липня 2017 року
18 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу залишено без руху.
11 серпня 2018 року на виконання вказаної ухвали подано клопотання про усунення недоліків.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 185/864/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 31 травня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
28.10.1996 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Судами попередніх інстанції встановлено, що 10.01.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-ІV
Листом від 18.01.2017 року № 1758/07/18 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви позивача.
Відмова мотивована тим, що з 01.01.2004 року його пенсія обчислена за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому відсутні підстави для призначення, нарахування та виплати пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням статті 40 і статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що право на пенсію за віком позивач отримав тільки по досягненню 60 років у відповідності до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка має бути призначення з дня звернення з відповідною заявою до органів Пенсійного фонду.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Статтею 14 Закону № 1788-ХІІ встановлено право на пенсію за віком на пільгових умовах та підстави набуття такого права.