ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2019 року
Київ
справа №826/9758/17
адміністративне провадження №К/9901/9286/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі колегії суддів: Келеберди В.І., Качура І.А., Федорчук А.Б. від 18 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В., Лічевецького І.О. від 21 лютого 2019 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПП "Райффайзен Банк Аваль", позивач) звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідача), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, яка полягає у несвоєчасному, з порушенням строків, визначених частиною третьою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", розгляді та вирішенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" № 140/8/340 від 15 лютого 2017 року на рішення та дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства юстиції України у формі наказу від 25 травня 2017 року № 1822/7 "Про відмову у задоволенні скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 15 лютого 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подано скаргу № 140/8/340 від 15 лютого 2017 року до Міністерства юстиції України на рішення та дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. щодо прийняття 14 та 15 грудня 2016 року нею як державним реєстратором рішень та вчинення дій по внесенню ряду змін до Інформації про державну реєстрацію іпотек та державну реєстрацію обтяження шляхом заміни ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" як Іпотекодержателя та обтяжувача заставного нерухомого майна на інших юридичних осіб на підставі підроблених від імені банку підписів та печатки на договорах відступлення права вимоги від 22-29 квітня 2010 року. Після неодноразових звернень щодо результатів розгляду скарги, лише 26 травня 2017 року позивач отримав наказ Міністерства юстиції України № 1822/7 від 25 травня 2017 року про відмову у задоволенні скарги у зв`язку з її оформленням без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені у встановленому порядку. Посилаючись на те, що Міністерством юстиції України не розглянуто подану скаргу уподовж максимально відведеного чинним законодавством 45-денного терміну, а також на те, що банк, подаючи скаргу, засвідчив усі документи, крім тих, які є у загальному доступі, позивач вважає, що Міністерство юстиції України проявило бездіяльність, а також поверховий та формальний підхід під час вирішення питання щодо відповідності поданої скарги вимогам частини п`ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Міністерством юстиції України порушено строк розгляду скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 15 лютого 2017 року, у зв`язку з чим, з огляду на відсутність пояснень причин порушення такого строку з боку відповідача, бездіяльність щодо своєчасного розгляду скарги визнана протиправною. При цьому відмова у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з підстав її оформлення без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: не засвідчення в установленому порядку копій документів, доданих до скарги, визнана судами першої та апеляційної інстанцій необґрунтованою, що стало підставою для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Міністерство юстиції України звернулося із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 02 квітня 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/9758/17 та запропоновано сторонам надати відзиви на касаційну скаргу.
Учасники справи письмових клопотань не заявляли.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 15 лютого 2017 року АТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", звернулося до Міністерства юстиції України із скаргою на рішення та дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. щодо прийняття 14 та 15 грудня 2016 року нею як державним реєстратором рішень та вчинення дій по внесенню ряду змін до Інформації про державну реєстрацію іпотек та державну реєстрацію обтяження шляхом заміни АТ "Райффайзен Банк Аваль" як іпотекодержателя та обтяжувача заставного нерухомого майна на інших юридичних осіб на підставі підроблених від імені банку підписів та печатки на договорах відступлення права вимоги від 22-29 квітня 2010 року.
15 березня та 14 квітня 2017 року банк звертався до Міністерства юстиції України із заявами стосовно повідомлення інформації про рух скарги та результатів її розгляду, проте, звернення залишилися без відповіді.
26 травня 2017 року листом Міністерства юстиції України № 4231-0-33-17/19К позивача повідомлено про результати розгляду його скарги та направлено йому оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 25 травня 2017 року № 1822/7 "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 15 лютого 2017 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Міністерство юстиції України зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що законодавством чітко передбачені вимоги щодо оформлення скарги, серед яких міститься норма, що прямо вказує на необхідність подання до скарги засвідчених в установленому законом порядку копій документів (частина п`ята статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), відтак, вважає, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні скарги.
Від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства юстиції України, у якому зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли законні та обґрунтовані рішення, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки судами правильно встановлено неправомірність бездіяльності та оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року відповідають, а вимоги касаційних скарг є неприйнятними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (далі - Порядок № 1128).
Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Пунктом 2 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.
До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Процедура розгляду скарги визначена статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком № 1128.
Так, відповідно до частини третьої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Частиною четвертою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що Законом не встановлено конкретний строк розгляду скарги. Такий строк визначений пунктом 4 Порядку № 1128, у якому визначено, що розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.
Так, статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Разом з тим, якщо розгляд скарги потребує перевірки діяльності державного реєстратора приймається рішення про продовження строку, про що обов`язково виноситься рішення та повідомляється про це скаржника. У такому разі загальний строк розгляду скарги не може перевищувати 45 календарних днів (частина третя статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що скарга ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 15 лютого 2017 року № 140/8/340 на рішення та дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. щодо прийняття 14 та 15 грудня 2016 року нею як державним реєстратором рішень та вчинення дій по внесенню ряду змін до Інформації про державну реєстрацію іпотек та державну реєстрацію обтяження шляхом заміни АТ "Райффайзен Банк Аваль" як іпотекодержателя та обтяжувача заставного нерухомого майна на інших юридичних осіб на підставі підроблених від імені банку підписів та печатки на договорах відступлення права вимоги від 22-29 квітня 2010 року, отримана Міністерством юстиції України нарочно 15 лютого 2017 року та зареєстровано за вхідним номером 4231-0-33-17.
Наказ Міністерства юстиції України "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" № 1822/7 від 15 лютого 2017 року" прийнятий 25 травня 2017 року, тобто через 3 місяці та 10 днів, що є порушенням визначеного абзацом 3 частини третьої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" гранично допустимого строку розгляду скарги.