ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2019 року
Київ
справа №583/328/17
адміністративне провадження №К/9901/19162/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В. та судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Охтирського об`єднаного управління пенсійного Фонду України Сумської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Русанової В.Б., Присяжюк О.В.)
ВСТАНОВИВ :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
14 лютого 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 . або позивач) звернулася у суд з позовом до Охтирського об`єднаного управління пенсійного Фонду України Сумської області (далі по тексту відповідача) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивує тим, що з 24.01.2007 р. ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугою років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику освіти. При цьому, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначалася за формулою, передбаченою Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується матеріалами пенсійної справи.
Разом з тим, 05.02.2007 р. позивачку призначено на посаду вчителя математики Пологівської ЗОШ І-ІІ ступенів та призупинено нарахування і виплату пенсії.
В подальшому, 13.05.2014 р. позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила поновити виплату пенсії та перевести її на пенсію за віком.
Розпорядженнями № 182010 від 14.05.2014 року УПФУ в м. Охтирці та Охтирському районі з 13.05.2014 р. позивачці поновлено виплату пенсії за вислугу років та переведено з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і проведено перерахунок пенсії з врахуванням показника середньої заробітної плати, що застосовувався при призначенні пенсії за 2007 рік.
Позивач вважає, що має право на призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2011-2013 роки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.03.2017 р. позовні вимоги за період з 13.05.2014 р. по 13.08.2016 р. залишені без розгляду. Це рішення суду позивачем не оскаржено.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.03.2017 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що при призначенні пенсії позивачу був застосований показник середньої заробітної плати за 2006 рік, який згодом осучаснений на показник середньої заробітної плати за 2007 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. № 327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення", а тому вимоги позивача про необхідність застосування показника середньої заробітної плати за 2011-2013 роки є безпідставним.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року апеляційну скаргу задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково:
визнано неправомірними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України в сумі 1197,91 грн. за 2007 рік при призначенні пенсії у 2014 році позивачу;
зобов`язано відповідача провести перерахунок пенсії за віком позивачу відповідно до вимог ст.ст. 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі Закон № 1058- IV), виходячи із показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2011, 2012 та 2013 роки та провести відповідні виплати, починаючи з 14.08.2016 р., з урахуванням виплачених сум.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач при обчисленні пенсії повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як передбачено статтею 40 Закону № 1058-IV.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Відповідач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив її скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 6 червня 2017 року.
19 квітня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду касаційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 583/328/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 28 травня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 583/328/17 та призначив її до розгляду ухвалою від 30 травня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 31 травня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанції встановлено, що позивачу з 24.01.2007 р. призначено пенсію за вислугою років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику освіти. При цьому, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначалася за формулою, передбаченою Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується матеріалами пенсійної справи.
Разом з тим, 05.02.2007 р. позивачку призначено на посаду вчителя математики Пологівської ЗОШ І-ІІ ступенів та призупинено нарахування і виплату пенсії.
В подальшому, 13.05.2014 р. позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила поновити виплату пенсії та перевести її на пенсію за віком.
Розпорядженнями № 182010 від 14.05.2014 року УПФУ в м. Охтирці та Охтирському районі з 13.05.2014 р. позивачці поновлено виплату пенсії за вислугу років та переведено з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і проведено перерахунок пенсії з врахуванням показника середньої заробітної плати, що застосовувався при призначенні пенсії за 2007 рік.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що помилковими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що відповідач при обчисленні пенсії повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як передбачено статтею 40 Закону № 1058-IV. Також зазначає про помилковість висновків апеляційного суду про те, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закону №1788-ХІІ), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернувся вперше.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.