ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/372/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у складі Колоколова С.І. - головуючого, Савицького Я.Ф., Разюк Г.П. від 15 січня 2019 року
за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про витребування земельної ділянки вартістю 7 608 039, 66 грн.
(за участю представників: прокурор - Гудименко Ю.В.; позивача - Асташенкова О.І.; відповідача - Цаль М.В.)
Історія справи
Обставини, встановлені судами
1. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.05.2006 у справі №2-2906/06 за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку площею 0,0811 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (далі - земельна ділянка).
1.1. На підставі зазначеного судового рішення 30.05.2006 ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, а потім відчужив її на користь ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 15.06.2006.
2. У подальшому вказана земельна ділянка була неодноразово відчужена за ланцюгом догорів купівлі-продажу на користь фізичних осіб. Так, за договором купівлі-продажу від 30.03.2007 №2-856 вказана земельна ділянка придбана ОСОБА_1, яка отримала відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 . У цей же день, 30.03.2007, між ОСОБА_1 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено кредитний договір та іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку спірну земельну ділянку.
3. Ухвалою апеляційного суду Одеської області скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15.05.2006 у справі №2-2906/06 та направлено справу для розгляду за територіальністю Київського районного суду м. Одеси.
4. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08.11.2011 у справі №2-5848/11, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2006, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнано недійсним та скасовано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 та скасовано державну реєстрацію цього державного акта; витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку та передано її територіальній громаді в особі Одеської міської ради.
5. Проте 04.01.2017 між ПАТ "ВЕКТОР БАНК", як правонаступником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", укладено з ТОВ "ФК "Алькор Інвест" договір відступлення права вимоги, за умовами якого останній набув прав та обов`язків кредитора у кредитному договорі та статусу іпотекодержателя в іпотечному договорі, укладених 30.03.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
6. 11.04.2017 ТОВ "ФК "Алькор Інвест" в позасудовому порядку звернуло стягнення на предмет іпотеки - спірну земельну ділянку на підставі договору іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та здійснило державну реєстрацію за собою права власності на цю ділянку.
Короткий зміст позовних вимог
7. У березні 2018 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №1 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест" (далі - відповідач) про витребування у відповідача на користь позивача спірну земельну ділянку.
8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка належить до комунальної власності та вибула з володіння власника - позивача на користь фізичної особи поза його волею на підставі незаконного судового рішення, яке у подальшому було скасовано, а також визнаного в судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. У зв`язку з чим спірна ділянка на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягає витребуванню із незаконного володіння добросовісного набувача - відповідача, який набув їх за відплатним договором та за яким на даний час зареєстровано право власності на земельну ділянку.
9. Стосовно строку позовної давності прокурором, з посиланням на відповідну правову позицію Верховного Суду України в постанові від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, зазначено, що положення законодавства про позовну давність до позовних вимог про витребування майна у порядку статті 388 ЦК України не застосовуються, а право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у неї титулу власника. У зв`язку з чим встановлений статтею 257 ЦК України строк позовної давності прокурором не пропущений.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Господарського суду Одеської області від 27 червня 2018 року позов задоволений повністю. Витребувано у ТОВ "ФК "Алькор Інвест" на користь Одеської міської ради спірну земельну ділянку.
11. Судове рішення мотивовано тим, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності та була відчужена на користь фізичної особи ОСОБА_2 за незаконним судовим рішенням про визнання права власності, яке було у подальшому скасовано та шляхом укладення ланцюгу правочинів про відчуження цієї ділянки. Отже, земельна ділянка вибула із власності територіальної громади поза волею власника, без прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про її передачу у власність жодній особі, у тому числі відповідачу, що свідчить про наявність правових підстав для витребування її з незаконного володіння відповідача, як добросовісного набувача, на підставі статті 388 ЦК України.
12. При цьому судом першої інстанції відхилено заяву відповідача про застосування позовної давності до заявлених вимог з посиланням на те, що положення законодавства про позовну давність до вимог про витребування майна власником за статтею 388 ЦК України не застосовуються, а права власника підлягають захисту протягом усього часу наявності титулу власника.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
13. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15 січня 2019 року вищевказане судове рішення скасовано, у задоволенні позову прокурора відмовлено.
14. Постанова мотивована тим, що набуття ТОВ "ФК "Алькор Інвест" права власності на земельну ділянку відбулося в межах реалізації ним своїх прав іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору в рахунок погашення боргу ОСОБА_1. за кредитом. За приписами статті 23 Закону України "Про іпотеку" іпотека є дійсною для набувача нерухомого майна, тобто не припиняється у разі переходу права власності на майно до іншої особи, а новий власник майна набуває статусу іпотекодавця за договором іпотеки. Отже, наявність договірних правовідносин між іпотекодавцем та ТОВ "ФК "Алькор Інвест" унеможливлює застосування статті 388 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. Не погоджуючись із указаною постановою суду апеляційної інстанції, прокурор подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
16. Судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника - територіальної громади в особі позивача поза його волею за незаконним судовим рішенням, яке у подальшому було скасовано, та на підставі визнаного недійсним договору купівлі-продажу. У зв`язку з чим з огляду на приписи статті 388 ЦК України спірна ділянка підлягає витребуванню з незаконного володіння добросовісного набувача - відповідача, який за відплатним договором набув це майно в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому чинне законодавство не містить положень щодо договору іпотеки в якості правочину, який унеможливлює витребування титульним володільцем майна у добросовісного набувача за правилами статті 388 ЦК України, як і не пов`язує можливість такого витребування з наявністю відповідної підстави набуття права на майно в останнього з набувачів майна за ланцюгом правочинів.
17. Судом не застосовано до спірних правовідносин статті 2, 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до яких воля територіальної громади, як власника майна, на відчуження землі комунальної власності оформлюється виключно у формі відповідного рішення органу місцевого самоврядування, яке щодо передачі спірної земельної ділянки у власність відповідачу не приймалося.
Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу
18. Відповідач набув право власності на спірну земельну ділянку внаслідок реалізації прав іпотекодержателя в межах договірних правовідносин, а в силу статті 23 Закону України "Про іпотеку" іпотека є чинною у разі зміни іпотекодавця. Зазначене виключає застосування до спірних правовідносин положення статей 388 ЦК України.
18.1. За таких умов втручання у право власності відповідача є незаконним та несправедливим, а отже не відповідає визначеним судовою практикою Європейського суду з прав людини критеріям такого втручання.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
19. Верховний Суд погоджується з доводами прокурора в пунктах 16, 17 Постанови та, відповідно, з наведеними в пункті 11 Постанови висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
20. У справі встановлено, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності, повноваження власника якої від імені територіальної громади виконує Одеська міська рада. Проте земельна ділянка вибула з власності територіальної громади без волевиявлення власника у формі відповідного рішення (стаття 116 Земельного кодексу України) шляхом визнання права власності громадянина ОСОБА_2 на цю ділянку за судовим рішенням, яке у подальшому було скасовано, як незаконне. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, внаслідок скасування судового рішення, за яким спірна земельна ділянка була незаконно відчужена у власність фізичної особи, вказане майно є таким, що вибуло з володіння власника - Одеської міської ради поза її волею.